ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ОРГАНІЧНОГО ПАЛИВА В ЕНЕРГЕТИЦІ
Отрута, що не діє відразу, не стає менш небезпечною.
М Лессінг
3.1. Особливості ви користання органічного палива
У всьому світі понад 80 % теплової та електричної енергії одержують, спалюючи викопне органічне паливо і перетворюючи його хімічну енер — гію на електричну і теплову. Близько 80 % усіх видів забруднень біосфери зумовлено саме енергетичними процесами.
Через інтенсивне використання невідновлюваних паливно-енергетичних ресурсів планети у XX ст. їх запаси значно зменшилися. У структурі викопного органічного палива питома вага нафти становить майже 45 %, природного газу — 18 %, вугілля — 37 %. Загальне уявлення про світове використання енергоресурсів за останні 100 років дають дані табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Сумарне світове енергоспоживання
|
Нафта, природний газ і вугілля спалюють у таких кількостях, що продукти їх згорання (шкідливі й токсичні газові викиди та аерозолі) змінюють склад атмосфери, забруднюють гідросферу та літосферу. В атмосферу щорічно викидаються десятки мільярдів тонн газоподібних і паротвір- них сполук, твердих частинок, склад яких визначається видом і умовами спалювання органічного палива. Це прямо стосується й енергетики України. Достатньо для цього проаналізувати загальні дані споживання основних видів органічного палива всім ПЕК України (табл. 3.2).
Вид палива |
Паливно — енергетичний комплекс |
Мала енергетика |
Разом |
Природний газ, млрд м3 (млн. ту. п.) |
124 (142) |
74 (85) |
198 (227) |
Нафта і нафтопродукти, млн т (млн ту. п.) |
41 (56) |
25 (34) |
66 (90) |
Вугілля, млн т (млн ту. п.) |
128 (90) |
77 (34) |
206 (124) |
Усього, млн т у. п. |
286 |
174 |
460 |
Розрізняють повне та неповне згорання палива. У процесі повного згорання вся хімічна енергія палива переходить в теплову, немає хімічної (q3 = 0) та механічної (q4 = 0) неповноти згорання і в продуктах згорання, крім азоту та надлишкового кисню, знаходяться тільки оксиди горючих елементів вищих порядків (С02, H2O, SO2). Такий склад продуктів згорання називають теоретичним.
У процесі неповного згорання (q3 > 0 та q4 > 0) до теоретичного складу додаються продукти неповного згорання у вигляді: С0, H2, СН4 (якщо згорає природний газ); С та С*H, а також С0 (якщо згорає тверде та рідке паливо).
Залежно від співвідношення між кількістю палива та окисника (зазвичай — чисте повітря або повітря, забаластоване продуктами згорання) розрізняють стехіометричне та нестехіометричне горіння.
Стехіометричне горіння визначається подачею в зону горіння теоретично потрібної кількості окисника, що називають стехіометричним коефіцієнтом, і при цьому коефіцієнт надлишку повітря буде дорівнювати одиниці (а = 1,0).
Нестехіо метричне горіння може бути, якщо а > 1,0 та а < 1,0.
Якщо а > 1,0, то в продуктах згорання є надлишковий кисень та оксиди горючих елементів.
Якщо а < 1,0, то в продуктах згорання фіксують нестачу кисню і, крім оксидів вищих порядків, у продуктах згорання будуть продукти неповного згорання (здебільшого у вигляді СО, Н2, С*НД які утворюють так зване відновлюване середовище.
Основне джерело забруднення середовища в теплоенергетиці — газоподібні продукти згорання органічного палива, що викидаються через димову трубу.
Основа горіння — реакції окиснення горючих складових палива, у результаті яких вихідні речовини (паливо й окиснювач) перетворюються на компоненти (продукти згорання) з іншими фізичними і хімічними властивостями. Характерною ознакою горіння є процес, що швидко відбува-
ється, супроводжується інтенсивним виділенням теплоти, різким підвищенням температури й утворенням розжарених продуктів згорання з різним ступенем світності.
Процес горіння газоподібного палива умовно можна розділити на дві стадії: перша — утворення горючої суміші (суміші палива і повітря); друга — нагрівання, запалення і горіння горючої суміші. Складніший процес горіння рідкого палива. Початковою стадією є нагрівання, розпилювання і випаровування пального. Краплини та пара пального змішуються з повітрям, і горюча суміш випаровується, запалюється і згорає.
У процесі горіння твердого палива в топках енергетичних котлів початковою стадією є подрібнення палива та транспорт аеросуміші до пальників факельних топок.
Потрапляючи в топку, частинки твердого палива підсушуються, підігріваються. Далі при відповідній температурі леткі виходять, спалахують і вигорають, після чого вигорає коксовий залишок.
Залежно від агрегатного стану палива та окиснювача розрізняють гомогенне і гетерогенне горіння. Якщо агрегатний стан палива й окиснювача однаковий і між ними немає поверхні поділу фаз, то вони утворять гомогенну систему. Якщо ж агрегатний стан палива й окиснювача різний, то вони утворять гетерогенну систему.
Якщо швидкість перебігу хімічної реакції між паливом і окиснювачем значно нижча за швидкість утворення горючої суміші, то підсумкова швидкість процесу горіння лімітується лише швидкістю хімічної реакції, тобто процесами хімічної кінетики. Таке горіння називають кінетичним. Якщо ж швидкість підведення окиснювача до палива менша за швидкість хімічної реакції окиснювання, то сумарна швидкість горіння не залежить від швидкості реакції і лімітується лише швидкістю процесу сумішоутворення або процесом дифузії кисню до палива. Таке горіння називають дифузійним.