ПОЛЯРИЗАЦІЙНИЙ МЕТОД
5.2.1. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИМІРЮВАННЯ СКРУЧУВАННЯ ПОЛЯРИЗАЦІЙНИМ МЕТОДОМ
Поляризаційний метод погодження взаємного кутового положення окремих елементів або блоків привертає увагу як високою чутливістю і точністю, так і простотою автоматизації кутових вимірювань. Оптична схема поляризаційного пристрою, який вирішує задачу вимірювання або передачі кутового положення, будується на основі класичної схеми поляриметра [121]. При цьому автоматизація вимірювань здійснюється введенням в схему магнітооптичної чарунки Фарадея для модуляції поляризованого світла і фотоелектричного аналізатора для індикації схрещеного положення поляризаційних призм [35]. В роботах [35, 38] розглянутий принцип і дії такого поляризаційного пристрою і дається оцінка його чутливості в залежності від параметрів складових елементів.
На рис. 5.3 представлена схема вимірювання кута скручування з використанням лінійного поляризатора [27]. На основі споруди 1, скручування якої необхідно вимірювати, розташовується джерело 2 лінійно-поляризованого випромінювання.
Пристрій 3 обертає площину поляризації світлової хвилі з кутовою швидкістю со. Після відбиття від напівпрозорого дзеркала 11 паралельний світловий пучок збігається з віссю скручування O’Z’ і направляється на перетворюючий елемент 4, який розташований і жорстко закріплений на необхідному монтажному рівні конструкції 5. Перетворюючий елемент складається із кутового відбивача 6 і установленого перед його фронтальною гранню лінійного поляризатора 7, Світловий лінійно-поляризований потік після проходження через поляризатор стає модульованим по інтенсивності.
Після відбиття світловий потік знову проходить через поляризатор іі приймається фотоелектричним пристроєм 8, який складається з об’єктива і фотоприймача. З виходу фотоприймача електричний сигнал поступає на вхід фазометра 10, за допомогою якого вимірюється фаза електричного сигналу пропорційна величині кута повороту поляризатора відносно осі ZZ’. Опорний сигнал для фазометра формується фотодетектором 9, на який попадає частина лінійно-поляризованого випромінювання після проходження напівпрозорого дзеркала і нерухомого аналізатора 12. В якості відбиваючого елемента найбільш зручно використовувати дзеркально-лінзові відбивачі, так як вони практично не змінюють стан поляризації відбитого ними випромінювання. При використанні в якості відбивачів призм, які працюють на ефекті повного внутрішнього відбиття, необхідно враховувати, що вони в залежності від конструкції і матеріалу покриття граней (алюміній, золото, срібло) в значній мірі змінюють стан площини поляризації відбитого випромінювання [110]. Для цього випадку розрахунок проходження оптичної схеми поляризованим випромінюванням виконується за допомогою матриць Джонса [181].
Якщо випромінювання джерела поляризовано, наприклад, в горизонтальній площині XOZ, то вектор Джонса монохроматичної лінійно-поляризованої світлової хвилі з нульовою початковою фазою і одиничною амплітудою запишеться у вигляді:
ҐҐ
А
Обертання площини поляризації світлової хвилі з кутовою швидкістю со, записується матрицею повороту:
‘cos cot — sin cot sin cot cos cot,
При умові початкової орієнтації поляризатора таким чином, що у вихідному стані напрям найбільшого пропускання збігається з віссю ОХ, матриця Джонса поляризатора має вигляд:
-1 0
о о
Дзеркально-лінзовий відбивач, не змінюючи стан поляризації відбитого випромінювання, по своїй дії аналогічний плоскому дзеркалу при нормальному падінні випромінювання, і тому матриця Джонса для нього записується як:
Так як матриці М2 і М3 приведені в рухомій системі координат O’X’Y.7.’, а обробка
інформації здійснюється в нерухомій системі координат OXYZ, то необхідно здійснити перехід із однієї системи координат (рухомої) в другу (нерухому). Матриця перетворення координат при повороті монтажної конструкції на кута навкруги осі 01Z1 має вигляд:
(5.13)
Тоді в нерухомій системі координат OXYZ, згідно методу Джонса для дзеркально — лінзового відбивача, електричний вектор світлової хвилі на вході фотоелектричного пристрою буде визначатись наступним виразом:
Е, =М~1пкМ2М3М2МпкМ1Е.
Відповідна цьому вектору інтенсивність відбитих світлових пучків буде дорівнювати:
На рис. 5.4 представлена схема вимірювання кута скручування з використанням лінійної фазової пластинки [25, 109]. Установлене на основі 1 джерело 2 поляризує по кругу випромінювання, оптична вісь якого збігається з напрямом осі ZZ’, скручування навкруги якої передбачається вимірювати. Вимірювання проходить через обертовий поляризатор 3 і попадає на перетворюючий елемент 4 .
Останній складається із зворотнього відбивача 5 і установленої перед його фронтальною гранню лінійної фазової пластинки б. Відбитий відбивачем світловий потік знову проходить фазову пластинку і обертовий поляризатор і реєструється фотодетектором 7. Електричний сигнал з виходу фотодетектора поступає на фазометричний блок 8 обробки сигналу.
Опускаючи пояснення принципу формування електричного вектора світлової хвилі на вході фотодетектора, приведемо значення інтенсивності світлового потоку зареєстрованого фотодетектором:
(5.16)
де: S — базовий зсув лінійної фазової пластинки;
в — азимут найбільшої швидкості; а — кутова швидкість обертання поляризатора.
Із виразу (5.16) випливає, що фаза реєструємого модульованого світлового потоку не залежить від параметрів фазової пластинки і дорівнює помноженому на чотири значенню її азимута або кута повороту контролюємого об’єкту відносно оптичної осі. Глибина модуляції вихідного світлового потоку визначається виразом:
(5.17)
Із виразу (5.17) можна заключити, що найбільшою ефективністю володіє чверть хвильова лінійна фазова пластинка, яка забезпечує максимальну глибину вихідного сигналу.
Досить простою схемою вимірювання кута скручування поляризаційним методом є схема з застосуванням схрещених поляризатора і аналізатора (рис. 5.5) [58]. Джерело випромінювання 1 і оптична система 2 направляють паралельний пучок променів на поляризатор 3 . Ці всі елементи, а також модулятор Фарадея 9, установлюють на жорсткій основі конструкції, яка може бути прийнята за нерухому систему координат OXYZ. Аналізатор 4 розташовується в необхідному місці конструкції, скручування якої вимірюють. Його положення пов’язується з рухомою системою координат O’X’Y’Z’. В фокальній площині оптичної системи 5 установлюється фотоприймач 6, який оптично зв’язаний з джерелом
1.
Вихід фотоприймача підключений до електронного блоку 7. При скручуванні конструкції, а разом з нею і аналізатора, на виході блоку 7 з’явиться сигнал розузгодження. Цей сигнал через вимірювач 8 діє на модулятор Фарадея, компенсуючи кут повороту площини поляризації світла аналізатором відносно нерухомого поляризатора. Вимірюючи величину сигналу визначають кут скручування.
При проходженні світла через систему поляризатор — аналізатор інтенсивність випромінювання змінюється в відповідності з законом Малюса:
І = l0 cos2 a,
де: І0 — інтенсивність випромінювання, яка пройшла через поляризатор;
a — кут між напрямом орієнтації площин пропускання аналізатора і поляризатора.