Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

7.1. АНАЛІЗ МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ ВИСОКОТОЧНИХ СТВОРНИХ ВИМІРЮВАНЬ

Установлення сучасного улаштування в проектне положення в цехах промислових підприємств і спеціальних лабораторіях вимагає застосування різних геодезичних методів вимірювання в сполученні з методами вимірювальної техніки, розробки нових нестандарт­них геодезичних приладів і допоміжних пристроїв. Так, при контролі прямолінійності і соос — ності вимірюють два параметри [189]: нестворність 8: — довжину перпендикуляра, опуще­ного із контролюємо’!’ точки на вертикальну площину, і вертикальний відрізок /7, від основи перпендикуляра до референтної прямої. Звідси випливає, що геодезичні вимірювання не­обхідно виконувати відносно двох взаємно перпендикулярних площин — створів, тому такі вимірювання прийнято називати створними. При цьому одночасно вимірюють або два па­раметри 8, і /7,, або тільки один із них.

Один із початкових пунктів / називають початковим, другий II — кінцевим пунктом створу. Нестворність S, прийнято рахувати додатною, якщо контролюєма точка розташо­вана вправо від заданого створу і від’ємною, якщо вліво. Нестворності 8-,, визначені від­носно створу II — І (в зворотньому напрямі), мають протилежні знаки.

В випадку, коли створ ділять на окремі частини, тобто на так звані часткові створи, вимірюють часткові нестворності 4 ‘ довжину перпендикуляра, опущеного із проміжної (контролюємо!’) точки на вертикальну площину часткового створу. При цьому нестворність 8, відносно заданого загального створу є функцією виміряних часткових нестворностей,

4=/Y4,4,…,4J.

Відомими геодезичними методами і засобами на початковому етапі створних вимі­рювань досягали установлення простого улаштування в проектне положення з середньою квадратичною похибкою 2-3 мм. Традиційні методи і засоби створних вимірювань не дозволяли підвищити точність і автоматизувати процес геодезичного контролю. В табли­ці 7.1. приведені деякі технічні і точностні характеристики відомих методів створних вимі­рювань [189].

Вимоги по точності (до 0,05 -0,20 мм) високоточних створних вимірювань при установлені і контролі технологічного устаткування підприємств, при розплануванні цент­рів опор канатно-підвісних доріг, при контролі планового положення направляючих колій великої протяжності, прокатних станів і конвейєрів для шліфування скла, підкранових рейок і інше заставляють не тільки вести розробку нових методів і засобів, а і максималь­но автоматизувати процес створних вимірювань.

Така необхідність є особливо актуальною з урахуванням аналізу візуальних методів створних вимірювань. В оптичних методах створних вимірювань використовують зорову трубу і рухому візирну марку. При цьому вимірювання виконуються або методом прямого візування або методом послідовних створів. В способі прямого візування опорна лінія за­дається візирною віссю теодоліта. Теодоліт установлюється в точці / створу, нерухома марка установлюється в точці II створу або навпаки. Теодолітом візують на нерухому марку. В створі на елементах технологічного устаткування або частинах конструкцій, від­хилення від створу яких визначають, установлюють рухому візирну марку, переміщення якої упоперек створу здійснюється одним із операторів вручну. При вимірюваннях мето­дом послідовних створів теодоліт послідовно переносять і установлюють замість рухомої візирної марки в точки, якими зафіксовано частини загального створу, із кожної точки ви­конуються вимірювання орієнтуючись на кінцеву нерухому марку. При виконанні створних вимірювань цим способом в процесі спостережень приймають участь два оператори: один знаходиться біля інструмента (теодоліта), а другий працює з рухомою маркою, переміщу­ючи її і знімаючи відліки.

Таким чином, на точність створних вимірювань впливає значна кількість факторів: якість виготовлення засобів вимірювання (зорових труб, мікроскопів, коліматорів, тощо); похибки центрування, візування та перефокусування; вплив зовнішніх факторів, а також суб’єктивні похибки операторів. Останні дають найбільший внесок в загальну похибку ви­мірювання [94]. Тому радикальним шляхом підвищення точності створних вимірювань є застосування в процесі вимірювань засобів автоматизації. Для цього, по-перше, в оптич­них методах створних вимірювань необхідно вилучити із процесу вимірювань помічника оператора, що досягається впровадженням рухомої від електроприводу марки з дистан­ційним керуванням. По-друге, необхідно застосовувати фотоелектричні пристрої реєстра­ції, що дозволяє взагалі вилучити оператора із процесу вимірювань і реалізувати високу точність вимірювань. Крім того, при високоточних створних вимірюваннях необхідно вра­ховувати вплив зовнішніх умов на стабільність просторового положення опорної лінії.

Поряд з теоретичними і експериментальними удосконаленнями струнного, оптично­го і інтерференційного методів створних вимірювань виникає необхідність розробки ста­ціонарних слідкуючих систем, які дозволяють безперервно і дистанційно отримувати ін­формацію про положення контролюємого улаштування, а також автоматизувати окремі процеси всього комплексу геодезичних робіт.

Незалежно від способів формування опорної лінії, розглянутих в попередньому роз­ділі, автоматичні оптико-електронні вузли в пристроях для створних вимірювань повинні мати передатну систему і фотодатчики з можливістю самоцентрування над точками ство­ру, або можливість визначати їх положення відносно площини створу. По виду вихідного сигналу автоматичні системи вимірювання нестворності можна поділити на системи з ана­логовим виходом і системи з цифровим виходом, а, таким чином, індикацію результатів вимірювання можна виконувати шкаповими приладами, самозаписувачами, осцилогра­фом або за допомогою різноманітних цифрових індикаторів. Разом з стаціонарними слід­куючими системами такі пристрої є найбільш точними і економічними по відношенню до іс­нуючих схем вимірювання.

Комментарии запрещены.