МЕТОДИ І ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ОПОРНОЇ ГЕОДЕЗИЧНОЇ ПЛОЩИНИ
Методи формування опорної площини можуть бути різними і визначаються як характером так і точністю вимірювань. Методи розгортання світлових променів в площину, розглянуті в розділі IV. Тут ми додатково зупинимось на деяких особливостях пристроїв, які дозволяють створити той чи інший метод формування опорної площини.
Найбільш прості пристрої, якими формують опорну площину, виконуються без застосування механічного обертання деталей. Прикладом реалізації цього положення є застосування циліндричної оптики (рис. 6.17).
Такий спосіб є простим і надійним. Проте він вимагає доброго розрахункового погодження параметрів лазерного променя 1, колімаційної телескопічної системи 2 і циліндричної лінзи 3 . Паралельні промені на виході телескопічної системи зберуться спочатку в фокусі циліндричної лінзи, а потім створять в просторі світлову площину обмежену кутом а. В своїй основі метод пов’язаний з значними втратами випромінювання в просторі за рахунок розширення променя в одній площині.
Рис. 6.17. Розгортання променя в площину циліндричною лінзою |
Опорну світлову площину в діапазоні 360° можна сформувати шляхом модуляції лазерного променя нерухомого дзеркального конуса, який має при вершині конуса кут 90°. Оптична вісь лазерного променя на виході телескопічної системи має бути зорієнтована уздовж осі конуса, на поверхні якого наноситься дзеркальне покриття повністю, або тільки по перетину, перпендикулярному основі шириною h. Остання конструктивна доробка створює кругову (в куті 360°) площину, причому товщина світлової площини буде дорівнювати h. Природно, що чим тонша світлова площина, тим менший радіус її спостереження.
Раніше було показано, що найбільш вдалим рішенням для формування опорної площини є застосування в якості розгортаючого пристрою обертової пентапризми. При цьому можливо здійснювати розгортання променя практично з любою необхідною швидкістю. Такий прилад створення подвійного розгортання лазерного променя при нівелюванні розглянутий в розділі IV, де одна із пентапризм обертається із швидкістю 25 об / с і створює видиму геодезичну площину, а друга — обертається із швидкістю 1 — 2 об / с і є інформативною або вимірювальною.
Для підвищення просторової стабільності інформативної опорної площини при виконанні високоточних вимірювань доцільно забезпечити в лазерних приладах обертання телескопічної колімаційної оптичної системи разом із розгортаючим пристроєм (пентапризмою). Такий метод розгортання променя в площину дозволяє, завдяки оптичним якостям телескопічної системи, в Г (Гх — кутове збільшення телескопічної системи) підвищити просторову стабільність опорної площини за рахунок зменшення в Г* впливу биття підшипників осьової пари розгортаючого пристрою.
Рис. 6.18. Формування горизонтальної площини обертанням пентапризми |
Підвищити точність формування горизонтальної опорної площини можливо [92] завдяки вертикалізації призмовим компенсатором 1 (рис. 6.18) променя лазера 2, розташованого разом з телескопічною системою вертикально. За допомогою механізму розгортання 3, зв’язаного ремінною передачею з двигуном 4, пентапризма 5 формує горизонтальну світлову площину в куті 360°. Інколи необхідно виконати сканування простору опорною площиною в невеликому кутовому секторі а, але з великою частотою. В цьому випадку корисно застосувати дзеркальну многогранну призму (рис. 6.19).
А
Рис. 6.19. Розгортання світлового променя многогранною призмою
Призма 1, яка має т граней, обертається від електродвигуна 2 із швидкістю п об/хв. Частота сканування променя визначається за формулою
FCK=n — т. (6.27)
Грані многогранно!’ призми освітлюються променем лазера 3 через телескопічну систему. При використанні для колімації випромінювання телескопічної труби із збільшенням 30х розбіжність променя на виході пристрою, який формує сектор, складає 20 — 25" (для лазера з початковим кутом розбіжності 10′), а кут сканування — приблизно 50′ [94]. Застосування такого сканатора на практиці вимагає високої точності виготовлення призм, так як при неточному орієнтуванні відбиваючих граней можливо биття променя в сформованому секторі.
Недоліком систем розгортання світлового променя при формуванні опорної площини є биття в осьовій системі обертання розгортаючого елемента, що приводить до нестабільності положення опорної площини. Биття в осьовій системі викликаються наявністю гарантованого зазору в підшипниках, який забезпечує переміщення однієї його деталі відносно другої.
Принципово обмежений зазор до часток мікрон між деталями, які переміщуються в п’єзокерамічних двигунах з ультразвуковою опорою. Необхідною умовою такої опори є відсутність осьового і радіального биття. Використовуючи ультразвукову опору і п’єзопривід вдалося створити пристрій побудови світлової площини з підвищеною просторовою стабільністю (рис. 6.20).
п
Пристрій має світлорозділювач 1, побудований на основі призм повного внутрішнього відбиття, який установлюють на столику 2 , що обертається п’єзоприводом 3 . Столик і п’єзопривід змонтовані на ультразвуковій опорі 4 , розташованими в корпусі 5. В столику і корпусі передбачений отвір діаметром d, який забезпечує передачу випромінювання від лазера 6 на світлорозділювач. Принцип роботи такого пристрою полягає в тому, що ультразвукове поле збуджується тільки при мінімальному зазорі між столиком з світлороз — ділювачем і ультразвуковою опорою. Виконані авторами експериментальні дослідження пристрою невеликих габаритів (висота Н = 30 мм, діаметри Д = 16 мм і d = 4 мм) показали, що нестабільність положення опорної площини в просторі не перевищує 0.1”. Живлення здійснювалось від джерела постійного струму 4.5 В. При цьому призми повного внутрішнього відбиття дозволяють одночасно формувати горизонтальну опорну площину і вертикальну референтну лінію.