Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

Енергетичний менеджмент (ЕМ) дозволяє одержати докладну картину споживання енергії на підприємстві і порівняти ефективність існуючого спо­живання зі споживанням енергії на інших підприємствах (вир обництвах).

Мета ЕМ — оцінка проектів економії енергії та планованих заходів щодо енергозбереження на певному підприємстві (виробництві).

Енергетичний менеджмент — це система керування енергоспоживан­ням на підприємстві, яка спирається на проведення типових вимірювань і перевірок та забезпечує таку роботу підприємства, коли споживається тільки цілком потрібна (теоретично) для виробництва кількість енергії. Це основний інструмент скорочення споживання енергії і, відповідно, підвищення ефективності її використання, а також зниження негативного впливу енергетики на навколишнє середовище.

За впровадження нового для підприємства виду діяльності і загалом за енергетичну ефективність підприємства (виробництва) відповідає енер — гетичний менеджер. Основні обов’язки енергоменеджера такі:

— участь у впорядкуванні карти споживання енергії на підприємстві; збір даних про споживання ПЕР з використанням лічильників і контрольно-вимірювальної апаратури;

— упорядкування плану установки додаткових лічильників і контроль­но-вимірювальної апаратури;

— збір даних про потоки сировини, ПЕР і готової продукції;

— розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використан­ня енергії загалом і на окремих виробництвах;

— локалізація і впровадження заходів для економії енергії, що не по­требують інвестицій або які можна реалізувати за рахунок мінімаль — них інвестицій;

— локалізація, оцінка і визначення пріоритетності заходів для еко­номії енергії, що потребують великих інвестицій;

— упорядкування схеми аварійного зупинення устаткування і варіан­тів енергопостачання для випадків аварійного припинення зовні — шнь о ї подач і енер гії то що;

— інформування персоналу підприємства про діяльність щодо енер — гетичного менеджменту та інформування про заходи, вжиті для економії енергії;

— упровадження нових технологій на існуючих і нових енергосисте­мах для підвищення енергоефективності виробництва;

— участь у розробці виробничого плану і стратегії енергоспоживання на підприємстві.

Енергетичний менеджер зобов’язаний підтримувати власну інформо — ваність у галузі енергетики, а також знати законодавство, систему оподат­ковування, питання захисту навколишнього середовища тощо. Перелік обов’язків енергетичного менеджера дуже широкий і потребує від нього різнобічних і глибоких знань. Він має володіти:

— інженерною освітою в галузі енергетики;

— досвідом керування виробництвом іробочими групами;

— досвідом керівництва проектами;

— організаційними якостями;

— здатністю переконувати людей і розуміти мотивацію їхніх вчинків;

— розбиратися в політиці своєї країни стосовно енергетики;

— знати рішення місцевої влади, що стосуються виробництва, еколо­гії, споживання енергії тощо;

— добре розуміти концепцію енергетичного менеджменту та енерге­тичної ефективності;

— знати економічні принципи розробки бюджету підприємства і ме­тоди розробки бізнес-планів у галузі енергетичної ефективності.

Систему енергетичного менеджменту можна розглядати як сукуп­ність таких етапів:

Перший етап — це запуск системи. Початок упровадженню системи енергетичного менеджменту може покласти енергетичний аудит, який дасть уявлення про ситуацію в енергоспоживанні підприємства.

Другий етап — аналіз і порівняння реальних рівнів споживання з клю­човими цифрами з літератури, інших підприємств тощо.

Третій етап — визначення стану і обрання пріоритетів у виконанні проектів заощадження енергії.

На четвертому етапі проробляють бюджет виконання обраних проек­тів. Цей бюджет будують на вже відомих цифрах питомого споживання енергії на підприємстві.

П’ятий етап — це контроль за споживанням енергоносіїв, рівень яко­го має не перевищувати того, який зазначено в бюджеті. На цьому етапі іноді вдається виявити додаткових несподіваних споживачів енергії і провести аналіз причин, через які вони виникають.

На цьому перший цикл замикається. Наступний починається з тієї са­мої процедури (рис. 9.2). Такі системи енергетичного аудиту та енергетич­ного менеджменту працюють на більшості підприємств, які випускають конкурентоспроможну продукцію в країнах Європейського союзу.

У процесі впровадження енергетичного менеджменту (рис. 9.2) треба: визначити потоки матеріалів і енергії в різних виробничих процесах, створити карту споживання енергії в основних виробничих процесах під­приємства йу різних допоміжних установках і системах. Доцільно почи­нати з основних і найбільше енергоємних виробничих процесів підпри­ємства. Потім можна перейти до створення детальної карти всіх виробни­чих процесів і споживання енергії в них.

Рис. 9.2. Циклічність енергетичного менеджменту

Найефективніше використання енергії пов’язане з такими основними показниками:

— високим рівнем використання загального обсягу виробництва (якщо обсяг виробництва 50 % від максимального (проектного) рі­вня, то досить складно домогтися високої ефективності викорис­тання енергії);

— раціональним підбором типу енергоносіїв для основних енергоєм­них в ир обництв;

— вихідною якістю сировини;

— ефективністю роботи окремих установок і систем загалом (котлів, агрегатів іт. ін.); низьким рівнем утрату системах розподілу енер — гії (пари, стисненого повітря, електроенергії).

Основну увагу треба приділяти найбільше енергоємним виробничим системам. До них передусім належать такі типові системи, як ТЕС, котель — ні установки, сушильне устаткування, устаткування подачі тепла для ви­робничих потреб, системи опалення і водопостачання, системи вентиляції і кондиціювання повітря, холодильні установки, системи освітлення, сис­теми подачі стисненого повітря, насоси та ін. Вони характеризуються та­кими показниками:

— високими або низькими температурами (порівняно з температу­рою навколишнього повітря);

— високим рівнем споживання робочого тепла (пари, води, газу, сти­сненого повітря).

Будь-яку систему можна поділити на три основні складові (рис. 9.3): власне технічна система (турбіна, котел, компресор тощо); система пере­дачі (транспорту) енергії або робочого тіла (мережі) і сама енергія (робо­че тіло, навантаження).

Утрати енергії відбуваються у всіх компонентах системи, але вартість їх усунення різна. Тому, аналізуючи в процесі енергетичного менеджмен­ту можливості енергозбереження, треба підходити до таких систем ком­плексно. Зазвичай розгляд доцільно починати з кінця системи: саме тут (у навантаженні) найчастіше криються найдешевші і швидко реалізовані можливості енергозбереження.

Комментарии запрещены.