Класифікація, параметри, типові ци кли і схеми турбінних установо к
Найширше в сучасній енергетиці використовують паротурбінні установки. У зв’язку з різними умовами їх застосування і наявністю різних конструктивних схем у країнах СНД (Росія, Україна та ін.) прийнято стандартну систему класифікації, що відображає тип турбіни та її потужність, початковий тиск і протитиск. Ця класифікація поширюється на парові турбіни потужністю від 2,5 до 1600 МВт з такими початковими параметрами: абсолютним тиском пари — від 3,4 до 23,5 МПа, температурою — від 435 до 565 °С і номінальною частотою обертання ротора 50 с-1.
Типи турбін і їх основні параметри наведено в табл. 4.1. Позначення турбіни складається з літер і цифр. Літери означають: К — конденсаційна турбіна без регульованих відборів пари; Т — теплофікаційна турбіна з регульованим відбором пари для опалення; П — теплофікаційна турбіна з регульованим промисловим відбирання м пари; ПТ — теплофікаційна турбіна з регульованим промисловим і опалювальним відборами пари; Р — турбіна з протитиском без регульованого відбору пари; ПР — теплофікаційна турбіна з протитиском і з регульованим промисловим відбором пари; ТР — теплофікаційна турбіна з протитиском і регульованим теплофікаційним в ідбор ом пар и.
Перша комбінація цифр позначення у вигляді дробу визначає потужність : над скісною рискою — номінальна потужність (МВт), під рискою — максимальна потужність (МВт). Якщо перше числове позначення складається з одного числа, то воно визначає тільки номінальну потужність.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Друге числове позначення для турбін К і Т означає тиск свіжої пари (кгс/см ) .
Наприклад, для турбіни К-500-130 позначення означають: К — конденсаційна без регульованих відборів пари потужністю 500 МВт з тиском свіжої пари 130 кгс/см (~13 МПа); для турбіни Т-110/120-130 характер — ними ознаками є: Т — теплофікаційна з опалювальним регульованим відбором пари номінальною потужністю 110 МВт і максимальною 120 МВт з тиском свіжої пари 130 кгс/см2.
Для турбін ПТ друге числове позначення складається з двох чисел: над скісною рискою — тиск свіжої пари, під рискою — тиск промислового відбору.
Наприклад, для турбіни ПТ-135/165-130/15 числа 130 та 15 означають тиск свіжої пари (кгс/см2) і тиск промислового відбору (кгс/см2) відповідно.
Для турбін Р: число над рискою означає тиск свіжої пари, під рискою — протитиск (кгс/см2).
Для турбін ПР друге числове позначення складається з трьох чисел, розділених двома скісними рисками: перше — тиск свіжої пари, друге — тиск виробничого відбору, третє — протитиск (усе в кгс/см2).
На рис. 4.21 наведено принципову схему і цикл конденсаційної ПТУ в Ts-координатах (Т — абсолютна температура, К; s — ентропія, Дж/кг К). В основу робочого процесу всіх типів ПТУ покладено цикл Ренкіна. Робота ПТУ (без урахування незворотних втрат) характеризується площею 1 — 2 — 3 — 4 — 5 — 6 — 1. Лінія 1 — 2 характеризує процес ізоентропійного розширення пари в турбіні, лінія 2 — 3 — ізобарно-ізотермічний процес конденсації пари в конденсаторі, лінія 3 — 4 — ізоентропійний процес підвищення тиску живильної води в насосі, 4 — 5 — ізобарний процес підігріву води до лінії насичення, 5 — 6 — ізотермічний процес випаровування води й одержання сухої (х = 1) насиченої пари, 6 — 1 — ізобарний процес пер егр іву води в пар опер егр івнику.
Конденсаційні паротурбіни установки мають розвинену систему регенеративного підігріву живильної води, що сприяє підвищенню потужності турбіни й економічності ПТУ загалом (економія палива сягає 10 % і більше порівняно з турбінами без регенерації).
Економічність ПТУ можна також підвищити збільшенням початкових параметрів пари (р1 і Т1). Однак з підвищенням початкового тиску р1 точка 2 в Ts-діаграмі зміщається в її ліву область, тобто вологість пари зростає (при цьому ступінь сухості падає х < 1) вище припустимих норм вологості.
1 кгс/см2 « 9,81 104 Па.
Рис. 4.21. Схема (а) і термодинамічний цикл (0) ПТУ: ПП — пароперегрівник; ПГ — парогенератор; Т — турбіна; Кон — конденсатор; Н — насос; Г — електрогенератор; К — критична точка (для води: їкр = 374,15 °С; Ркр = 22,129 МПа) |
Для газотурбінних установок, на відміну від ПТУ, немає стандартизованої системи класифікації. ГТУ розрізняють за особливостями компонування основного обладнання (турбіна, компресор, камера згорання, регенеративний теплообмінник) і особливостями реалізованого термодинамічного циклу: ГТУ, що працюють за простою схемою (цикл Брайтона), ГТУ з регенерацією, ГТУ зі ступінчатим стисненням і ступінча — тим р озшир ення м.
На рис. 4.22 наведено схему ГТУ простого типу, основними елементами якої є турбіна, компресор і камера згорання. У Тх-координатах наведено цикл Брайтона. Якщо немає втрат в основних елементах ГТУ, реалізу — ється ідеальний цикл (площа 1 — 2’ — 3 — 4 — 1). Така ГТУ працює за розімк — неною схемою. Атмосферне повітря (точка 1 на 2х-діаграмі) надходить у компресор, де в результаті адіабатичного стиснення (процес 1 — 2) його тиск підвищується від р1 = ратм до кінцевого тиску р2 >р1. Відношення тисків пк = р2/р1 називають ступінь стиснення компресора. У результаті стиснення зростає і температура повітря на виході з компресора відповідно до відомого термодинамічного відношення Т2 = Т1 пкm (де m = (к — 1)/к; к = ср/су — показник адіабати).
Процес 2 — 3 підведення теплоти q1, що утворюється за рахунок хімічної енергії згорілого палива, відбувається в камері згорання при постійному тиску до температури Т3, після чого продукти згорання надходять до турбіни, де розширюються до атмосферного тиску і де виробляється механічна робота.
Рис. 4.22. Схема (а) і термодинамічний цикл (0) ГТУ простого типу: К — компресор; КЗ — камера згорання; Т — турбіна; Ть Т2, Т3, Т4 — температури в характерних точках циклу |
У реальних умовах у результаті незворотних втрат у компресорі і турбіні процес розширення політропічний. З урахуванням цієї обставини конфігурація циклу буде відповідати площі 1 — 2 — 3 — 4 — 1.
Одним з недоліків ГТУ є те, що температура вихлопних газів, які викидаються в атмосферу, сягає 400…500 °С і вище. Цим обумовлюється її відносно низький ККД. Щоб збільшити ККД, ГТУ можна виконати з регенератором, який являє собою теплообмінник поверхневого типу. У такій ГТУ повітря після компресора потрапляє в регенератор, де за рахунок теплоти газів, що відходять після турбіни, його температура підвищується. Одночасно знижується температура вихлопних газів, що економить паливо і збільшує ККД циклу ГТУ.
Подальшого підвищення економічності ГТУ можна досягти ускладненням її схеми за рахунок застосування циклу зі ступінчатим стисненням повітря і з проміжним підведенням теплоти.