Енергетична ефективність роботи анаеробного реактора
Розглянувши різні види біогазових установок основною частиною, яких є біогазовий (анаеробний) реактор можна сказати, що анаеробний реактор (АР) дозволяє досягти високого ступеня зброджування органічної речовини, при невеликому часі утримання. Це досягається за рахунок іммобілізації симбіозу мікроорганізмів, зокрема метанообразуючих, на жорсткому носієві, рівномірно розподілених за робочим обсягом реактора АР [2, 300, 318]. Анаеробний реактор розглядаємо, як закриту хемостатну систему, в якій винесення анаеробної мікрофлори не перевищує її наростання в реакторі АР.
Енергетичні потоки, що проходять через анаеробний реактор можна представити у вигляді схеми (рис. 6.27).
Прибуткова частина енергетичного балансу анаеробного реактора, містить енергію (Еі) ув’язнену в рідкій фракції гною з первинних (Епнр) і рідкій фракції з вторинних реакторуючих пристроїв (Етпр). Рідкі фракції, що поступають в АР, мають велику вологість (більше 97 %) і є стоками [319]. Тому прибуткова частина енергетичного балансу є енергією стоків (Еі).
Еі = Епнр + Етпр. (6.145)
Витратна частина ділиться на два потоки. Перший потік — це кількість енергії що виходить з анаеробного реактора з переробленими стоками (Е3). Другий потік виходить у вигляді біогазу (Е5), що отримується в результаті конверсії органічної речовини в АР.
Енергетичні потоки, що проходять через систему (АР) можна представити у вигляді рівняння енергетичного балансу:
Ej = Е3 + Е5. (6.146)
Кількість енергії ув’язненої в перероблених стоках складається з енергії органічної речовини (Еов), що не розклалася, і енергії анаеробної біомаси (Ебм). З потоком енергії перероблених стоків (Е3), з АР виходить енергія витрачається на попередній нагрів (Е4).
Е3=Еов+Ебм + Е4. (6.147)
На кількість енергії ув’язненої в біогазі роблять вплив безліч чинників. В результаті аналізу чинників, встановлено що основними є: вологість стоків (В); доза завантаження стоків в АР (Д); тем-
пераіура середовища зброджування (Тс); гідродинамічне обурення усередині анаеробного реактора (Ар ). Таким чином, кількість енергії в отримуваному біогазі можна виразити функціональною залежністю:
Е, = /(В, Д, Тс, Ар).
Для ефективного перебігу процесу метанового зброджування в анаеробному реакторі, необхідні певні витрати енергії (Е10), які заповнюються перерозподілом частини енергії біогазу (Е5). Кількість енергії, що залишилася, складає товарну енергію (Е6), яка може бути направлена на різні потреби сільськогосподарського виробництва. Таким чином, балансова частина перерозподіл енергії біогазу складе:
Е5=Е10+Е6-
Енергія споживання, що витрачається на власні потреби, складається з витрат енергії на підтримку температурного режиму в анаеробному реакторі (Е9), витрат енергії на транспортування стоків усередині анаеробного реактора (Е7), і витрат енергії на створення гідродинамічних обурень в анаеробному реакторі (Е8).
Ею — е9 + Е7 + Е8.
Основна кількість енергії витрачається на підтримку температурного режиму в анаеробному реакторі. Ці витрати енергії необхідні: для попереднього нагріву стоків до номінальної температури і підтримки заданої температури зброджування в реакторі анаеробного реактора (Тс) [2, 311, 318]. Витрати енергії на попередній нагрів (Е4), вийдуть з анаеробного реактора спільно з потоком енергії, ув’язненою в перероблених стоках. Потік енергії (Е2), що витрачається на підтримку заданої температури в анаеробному реакторі, обумовлений втратами тепла через стінки в навколишнє середовище. У загальному вигляді, витрати енергії на підтримку температурного режиму можна виразити у вигляді функціональної залежное — ті:
(6.151)
де Сст — теплоємність стоків, Дж/(кг-К);
Тв — температура повітря, К;
ов — швидкість руху повітряних мас, м/с;
8СТ — товщина теплоізоляційного шару, м;
— теплотехнічні властивості теплоізоляційного шару.
Витрати енергії на транспортування стоків обумовлені, гідравлічними характеристиками трубопроводів, робочого об’єму анаеробного реактора і властивостями реологій стоків. Витрати (Е7), також можна представити у вигляді функціональної залежності:
E7 = /(h, yiiM, uCI, M„M2), (6.152)
де h — втрати питомої енергії (втрати натиску) по довжині, м;
УХ — сума місцевих втрат питомої енергії, м;
ист — швидкість руху стоків, м/с;
— масова витрата рідкої фракції після першого ступеня розділення, кг/с;
— масова витрата рідкої фракції після другого ступеня розділення, кг/с.
Витрати енергії на створення гідродинамічних обурень (Е8),
обумовлені технологічними і конструктивними чинниками. Еідро — динамічні обурення в анаеробному реакторі, дозволяють інтенсифікувати життєдіяльність метанообразуючих мікроорганізмів, а значить підвищити біоконверсію органічної речовини що міститься в стоках. Енергія, що утворюється в результаті обурень, перетвориться в реакторі в теплову енергію. Це дозволить скоротити витрати енергії на підтримку температурного режиму в анаеробному реакторі, зокрема на потік енергії (Е2).
У загальному вигляді, витрати енергії на створення обурюючих дій можна виразити функціональною залежністю:
Е8=/(В, Д,Ар, Ао,1іг), (6.153)
де Ар — зміна тиску в реакторі АР (гідродинамічне обурення), кПа;
А о — зміна швидкості в анаеробному реакторі, м/с;
1іг — висота газорідинного трубопроводу, м.
Важливим завданням для оцінки енергетичної ефективності роботи АР, є вибір параметра оптимізації. Виходячи з системного аналізу енергетичних можливостей анаеробного реактора, параметром оптимізації доцільно прийняти коефіцієнт корисного викорис-
тання енергії (КВЕ). Під КВЕ розуміється відношення кількості товарної енергії до кількості потенційної енергії ув’язненої в стоках, виражене у відсотках [311].
де Е6 — товарна енергія, кДж;
Е] — енергія, зв’язана в стоках, кДж.
Кількість енергії, ув’язненій в стоках, визначається змістом органічних речовин, тобто енергії основних складових: білків (Q6u), вуглеводів (QByra), жирів (Ожир).
Е, = Е„- + Е + Е. (6.155)
1 біл ВТЛ жир V
У кінцевому вигляді кількість товарної енергії, згідно рівнянь (6.149) і (6.150), можна виразити як:
Е6=Е5-(Е7 + Е9+Е8). (6.156)
Збільшення виходу товарної енергії можна досягти двома шляхами: зменшенням витрат енергії на власні потреби на рівні необхідному для ефективної роботи АР, і за рахунок збільшення частки енергії що міститься в біогазі. Це, можливо, досягти шляхом оптимального вибору значень технологічних і конструктивних чинників. Також на вихід товарної енергії роблять вплив природно — кліматичні чинники.
Логічну схему рішення даної задачі можна представити у вигляді структурної системи, рис. 6.28.
Дз |
1 |
Чинники довкілля (const) г |
|
——— ► |
Анаеробний |
__________________________________________ Ь- |
|
——————- ►" |
реактор |
||
Др |
|||
с — const |
і |
L Конструктивні |
|
-const |
чинники (const) |
Параметр оптимізації (КВЕ) |
Рішення задачі оптимізації можливе за допомогою системи рівнянь, об’єднуючої основні залежності:
Е
КВЕ = —-100 %;
Е6 = Е5-(Е7+Е9+Е8);
< Е5 = /(В, Д,Тс, Др);
Е9 = /(Сст, Д, ТС, Дрс, Тв, ов,5стЛст);
E7=/(li, XhM,^CT, M1,M2);
Е8 =/(В, Д,Др, До,1іг).