Математична модель роботи біогазової установки
У зв’язку із зростанням населення, його концентрацією в містах і розвитком промислового виробництва продуктів харчування, останнім часом стає все більш актуальною проблема ліквідації органічних відходів життєдіяльності людини. Зазвичай побутові відходи просто викидають на звалище. Але в сучасних містах викидається стільки всяких відходів, що вони вже створюють серйозні екологічні проблеми. Одним з шляхів утилізації органічних відходів, є використання біореакторів — великих контейнерів, в яких штучно створюються умови для швидкого розкладання відходів. При цьому можливе використання продуктів розкладання: газ, що виділяється, можна використовувати для опалювання приміщень або для інших подібних цілей, а тверді продукти є хорошим добривом. Для ефективного проектування і управління такими біореакто — рами необхідно використовувати сучасні математичні методи. Тому виникає актуальна проблема розробки адекватних математичних моделей процесів, що протікають в біореакторах по утилізації органічних відходів і методів управління ними. Органічні відходи є складною екосистемою, що складається з різних видів мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності і ряду інших речовин, які для одних видів мікроорганізмів служать живленням, а для інших — нейтральною, або отруйливим середовищем. Виникає досить складна система біохімічних процесів, що пов’язана з життєдіяльністю мікроорганізмів, супроводжується тепло — і масообміном, хімічними і іншими перетвореннями. Проблема моделювання та управління біореакторами і біохімічними процесами є актуальною, але треба зробити обґрунтування параметрів анаеробного реактора.
Основні параметри функціонування біоенергетичного реактора. Сучасні біогазові установки засновані на використанні реакторів, що підігріваються, оскільки для здійснення процесу метано — генеза необхідно постійно витрачати енергію. Ефективне виробництво біогазу можливе тільки у тому випадку, коли сумарна енергія газу буде значно вища за витрати енергії на його виробництво. З метою зниження енергії виробництва біогазу, можливе використання теплоти охолоджуючої рідини ДВС, температури відхідних газів, для нагріву біомаси в біореакторі. Умова отримання товарного біогазу може бути представлена математично з урахуванням теплового балансу біореактора [2]
VT = Vr-%!-,M3, (6.157)
к
де VT — кількість товарного біогазу, м3;
Vr — загальна кількість отриманого біогазу, м3;
Qch — витрата енергії на власні потреби установки, кДж; к — теплотворна здатність біогазу, кДж/м3.
У міру отримання біогазу його кількість при х = хп1іп досягає величини, достатньої для повної компенсації витрат тепла на нагрів біомаси та всіх теплоенерговитрат (V, — к = QCH). Досягти рівності
значенні • к = процес зброджування біомаси слід припинись dx
ти, оскільки при подальшому утриманні біомаси в метантенкі енергія тепловтрат не буде компенсована енергією отриманого біогазу. Аналогічно, рішення задачі отримання товарного біогазу Vr = f (т)
та витрати енергії на процес його отримання QCH =f(т), з подальшим визначенням оптимального часу (тош) зброджування біомаси в метантенке. Залежність Vr = f (т) може бути визначена експериментально для біомаси, вигляд та склад якого залежать від конкретних умов кожної тваринницької ферми. Математична обробка таких
повідає емпіричне рівняння [2, 300, 318]:
де a, b, с — емпіричні коефіцієнти, значення яких визначаються за наслідками обробки досвідчених даних;
т — тривалість бродіння (т=19 діб);
Vh — об’єм зброджуваного біомаси, м.
Тепловий баланс біореактора. Витрата енергії на власні потреби визначається по залежності:
Qb^Qh+Qii-^kA^ (6.159)
де Qh — витрата енергії на попередній нагрів біомаси до температури бродіння;
Qn — добова витрата енергії на компенсацію всіх тепловтрат, кДж/добу.
Тепловтрат, Qn, включають енерговитрати на привід перемішуючих пристроїв Qm, втрати енергії з сбраженной біомасою QBm, що видаляється, втрати енергії в навколишнє середовище QHc, втрати енергії з біогазом QBr (рис. 6.29), що видаляється, дане питання детально описане та розглянуте в статтях авторів [310-318].
Рисунок 6.29 — Розрахункова схема теплового балансу біореактора [311] Тепловтрати через захищаючі поверхні метантенка в добу: |
QHC = k-F-(TB-TH)-8,64-104, кДж/доба, (6.160)
де: k — коефіцієнт теплопередачі, кВт/м. К;
Т7 2
т — площа захищаючих поверхонь метантенка, м ;
Тв — температура зовнішнього повітря, К;
Тн — температура біомаси, що подає в метантенк, К.
Теплових втрат, з біогазом, що йде, визначаються по рівнянню:
QBr = Vr-Cr-(Tr-Тв), кДж/добу, (6.161)
де Vr — добовий об’єм біологічного газу, що виділився, м /добу;
Сг — об’ємна теплоємність біологічного газу, кДж/(м — К);
Тг — температура біологічного газу на виході з метантенка, К;
Тв- температура навколишнього повітря, К.
Тепловтрат із збродженою біомасою, що видаляється
Qem = VH • СН • (Т2 — ТН ), кДж/добу, (6.162)
де Vh — об’єм біомаси, що видаляється з метантенка в добу, м ;
Сн — об’ємна теплоємність біомаси, кДж/м ;
Т2 — температура біомаси на виході з метантенка, К.
Витрати енергії на привід перемішуючих пристроїв і допоміжного устаткування визначаються по формулі:
де Nm — потрібна потужність насоса або перемішуючих пристроїв, кВт; WH — продуктивність насоса, м3 /ч; рм — ККД перемішуючого пристрою;
1/8 — означає, що перемішуючий пристрій працює тільки 1/8-му частину (3 години) в добу.
Враховуючи недовантаження метантенка, щільність біомаси Ph, коефіцієнт залишку дози добового завантаження метантенка визначається по рівнянню:
де: d — доза добового завантаження, %,
х — тривалість бродіння; приймаємо х = 19 діб = 3…5%[311].
Отже, час, протягом якого відбувається бродіння біомаси з отриманням товарного біогазу можна визначити по залежності:
Або інтегральний вираз (6.165) можна представити у формі:
Рішення (6.166) дає можливість оцінювати як характер теплового балансу процесу бродіння біомаси, так і оптимального режиму отримання товарного біогазу.
Найважливішим чинником, що впливає на ситуацію в енергетиці і економіці України, є істотне збільшення цін на енергоносії, зокрема, на природний газ. У зв’язку з чим, ще актуальнішим стає завдання пошуку альтернативних джерел енергії.
Технології утилізації біомаси знаходяться на початку свого розвитку в Україні і мають хороші перспективи при комерціалізації в найближчому майбутньому [2, 300, 318], особливо в світлі різкого підвищення вартості природного газу. Розглянемо детальніше розробку ресурсозберегаючої технології і методику розрахунку матеріального балансу свинячого гною, як одного з видів біомаси.
Для вирішення більшої частини проблем, що виникають при використанні гідравлічних систем видалення свинячого гною, запропонована технологічна схема переробки свинячого гною. Вона заснована на глибокій анаэробной переробці рідкого свинячого гною і полягає в роздільній обробці рідкої і твердої фаз в спеціалізованих установках анаэробного зброджування і включає ряд послідовних і паралельних операцій (рис. 6.30).
—— тверда фракція;…. — рідка фракція;——— біогаз Рисунок 6.30 — Схема технологічної лінії переробки свинячого гною |
Рідкий свинячий гній, після прибирання тваринницьких приміщень 1, самоплив поступають в резервуар збору гнойових стоків 2. Об’єм резервуару, з міркувань можливих аварій на потоковій лінії, призначається не менш добового виходу стоків. Насосом 3 рідкий гній, у разі виникнення епізоотії на фермі, перекачується в са-
нітарне сховище гною 16, де піддається знезараженню хімічними реагентами або термічним методом із застосуванням параструмин — них апаратів.
При роботі в штатному режимі, гній подається в установку відцентрового розділення на фракції першого ступеня 4 [2, 300, 318]. Установка працює з ефективністю розділення на фракції 45…75 % по сухій речовині при вологості твердої фракції 90…92 %. Відмітною особливістю установки є робота в проточному режимі.
Тверда фракція, гній вологістю 90…92 %, поступає в резерву — ар-попередзброджуватель метантенка 5, де відбувається змішування з осадом, який поступає з анаеробного фільтру 11, вологістю 94 %, оброблений анаеробною мікрофлорою. Остання обставина сприяє інтенсифікації процесу метанового зброджування, оскільки для нього характерна низька швидкість приросту анаеробної біомаси. Оброблюваний гній в резервуарі 5 нагрівається до 35 °С, оптимальної температури зброджування в мезофільном режимі. Об’єм резервуару визначається добовою подачею в нього гною, оскільки завантаження в метантенк 7 здійснюється циклічно, раз на добу. Завантаження проводиться фекальним насосом 6.
Гідравлічний час витримки гною в метантенку 7 складає 15 діб, що відповідає дозі завантаження 6,67 %. При заданому режимі роботи, ступінь розкладання органічної речовини гною складе
35.. .40 % з конверсією його в біогаз. Об’єм метантенка 7 складе 15- кратну добову подачу з резервуару 5.
Оброблений шлам подається самоплив в пристрій фільтруючого розділення на фракції другого ступеня 8 [311]. Принцип роботи пристрою заснований на пресовому віджиманні рідкої фази (фу — гата) з оброблюваної маси з постійною вібрацією решета, з метою запобігання забиванню його отворів. Ефективність розділення на фракції установки складає 85…95 %. Вологість твердої фракції
60.. .75 %. Тверда фракція є цінне органічне добриво. У нім знищені, в результаті анаеробного зброджування, патогенна мікрофлора, яйця гельмінтів і насіння смітних рослин. Добриво не має неприємного запаху. Знаходиться в рихло-сипкому стані, що спрощує його транспортування і внесення до ґрунту. Значна частина біогенних речовин мінералізована, що робить їх доступнішими для живлення рослин і дозволяє вносити добриво до ґрунту в рік отримання. При цьому втрати біогенних речовин виключені, у тому числі і азоту, що вигідно відрізняє пропоновану технологію від інших. Добриво насичено ферментами, що сприятливо впливають на біохімічні ґрунтові процеси. В цілому отримуване добриво має значну комерційну цінність. Отримані добрива складуються на спеціально підготовлених майданчиках.
Фугат, оброблений анаеробною мікрофлорою, від пристрою 8 надходить в резервуар-попередзброджуватель анаеробного фільтру 9, де змішується з рідкою фракцією, отриманою після першого ступеня розділення на фракції, і нагрівається до температури 35 °С. Об’єм резервуару 9 рівний сумі добових подач в нього рідких фракцій.
Насос 10 подає рідку фракцію в анаеробний фільтр І безперервно. Гідравлічний час витримки маси в реакторі анаеробного фільтру 11 складає 1 добу, тобто доза завантаження складає 50 %. Об’єм реактора рівний об’єму добового виходу рідкої фракції з пристроїв розділення гною на фракції. Особливістю анаеробного фільтру є інтенсифікація процесу анаеробного зброджування за рахунок збуджуючих дій на реакційне середовище [2, 300, 318]. Ступінь розкладання органічної речовини гнойових стоків в пристрої складає
60.. .84 %). При анаеробній обробці значно збільшується здатність свинячого гною до седиментації. Тому, з причини відносних низьких швидкостях руху потоків в реакторі, анаеробний фільтр виконує також функцію вертикального відстійника з ефективністю розділення 75 % і вологістю осаду 94 %. Осад з анаеробного фільтру 11 самоплив прямує в резервуар-попередзброджуватель метантенка
5.
Оброблені стоки, що пройшли інтенсивну обробку, можна віднести до умовно чистої води. Вода самоплив поступає з анаеробного фільтру 11 в резервуар умовно чистої води 12. Необхідна частина води відбирається з резервуару 12 насосом 15 і подається на свиноферму 1 для прибирання гною з приміщень системою гідрозмиву, тобто здійснюється рециркуляція технічно чистої води. Залишок технічно чистої води в період негативних температур навколишнього середовища накопичується в резервуарі 12 і в теплий період року може бути направлений на землеробські поля зрошування або в проточні водоймища. Біогаз, що отримується в результаті переробки свинячого гною в метантенку 7 і анаеробному фільтрі 11, акумулюється в газгольдері 13. В міру необхідності біогаз, що є сумішшю газів, приблизно 60 % метану (СН4) і 40 % вуглекислого газу (С02) [3], подається в парогазову електростанцію 14. Парогазова електростанція виробляє електричну енергію і здатна забезпечувати тепловою енергією внутрішніх і зовнішніх споживачів. У разі потреби, зовнішнім споживачам можна реалізувати безпосередньо біогаз, як енергоносій. Об’ємна теплота згорання біогазу в серед- ньому складає 21,5 МДж/м~
Пропоновану технологічну схему можна охарактеризувати, як природоохоронну ресурсозберігаючу, оскільки вона є впорядкованим природним продовженням біоконверсії органічної речовини в природі. Представлена технологія дозволяє отримати енергію у вигляді біогазу, а також цінне органічне добриво (знезаражене, деві — талізоване і дезодороване) і технічно чисту воду, тобто вирішення проблем описаних в [311]. Аналіз матеріальних потоків, (рис. 6.31) приходящих через БЕУ, служіть основою оцінки енергетичної ефективності технологічного рішення і визначення основних конструктивних параметрів обладнання.
—— тверда фракція;——— рідка фракція Рисунок 6.31 — Схема матеріальних потоків, проходящих через БЕУ |
Згідно запропонованої технології свинячий гній, вироблюваний тваринницьким підприємством в кількості (Mm,) поступає на першу ступень розділення (1). В результаті розділення отримуємо два потоки: тверду (Мпнт) і рідку (Мпнр) фракції. Зброджування твердої фракції (Мпнт) проходе в метантанке (2) і супроводиться виділенням біогазу в обсязі(Мбі).
Збродасена маса (Мтп) поступає на другий рівень розділення (3), після чого тверда фракція прямує на приготування органічних добрив (Муд), а рідка фракція (Мтпр) в анаеробний реактор (АР) (4). Рідка фракція (Мпнр) з першого рівня розділення поступає в анаеробний фільтр, де зброджується із здобуттям біогазу в кількості (Мб2). Переработана рідка фракція (Мрп) з анаеробного фільтру поступають на другий рівень розділення (5), в результаті отримуємо тверду фракцію (Мрпт) і рідку (технічно чисту воду) (Мтчв). Тверда фракція (Мрпх) поступає на подальшу обробку в метантенк, а технічно чисту воду (Мтч в) можна використовувати для рециркуляционной системи навозоудаленія, орошения сільськогосподарських угідь і інших цілей. В результаті розгляду матеріальних потоків БЕУ отримали наступні залежності, що відображають баланс мас:
Мпн — Муд + Мт. ч.в. + Мб;
Муд — МІПП — МШр + Мрпт — Мбі,
м,„, — МІІНр — Мрпт + МТИр — Мб2,
Мб = Мбі + Мб2.
На підставі розглянутого матеріального потоку ресурсозбере — гаючої технології і з метою поліпшення К. К.Д. процесу, доцільно створити алгоритм і програму, для розрахунку окремих елементів та в цілому технологічної лінії переробки свинячого гною.