Ексергетична і термоекономічна оптимізація комплексу біогазової установки
В останні роки в енергетиці, теплотехніці і теплотехнології, хімічної технології і ряді інших областей широко застосовується новий метод термодинамічного аналізу — ексергетичний [439, 252]. Оскільки в комплексі біогазової установки у якості "джерела роботи" поряд із біомасою виступає, як правило, електроенергія, то об’єктивна термодинамічна оцінка таких систем представляється вкрай важливою.
На відміну від методів термодинамічного аналізу, що застосовувалися раніше, в ексергетичному методі враховується не тільки кількість, але і якість потоків ексергії, що ставить цей метод на пе
рше місце по своїй об’єктивності. Особливістю ексергетичного методу є універсальність, пов’язана з тим, що використання ексергії дозволяє оцінювати запаси і потоки енергії всіх видів, що входять у баланс будь-якої енерготехнологічної системи, за допомогою єдиного критерію ефективності. Цьому методу властива також простота і наочність способів аналізу і розрахунку.
Другою, досить важливою особливістю ексергетичного методу є зв’язок між ексергетичними і техніко-економічними характеристиками систем. Економічні дослідження на базі ексергії охоплюють широке коло питань від оптимізації тарифів на енергію до цін на машини і установки. Такий метод, на відміну від техніко — економічного, одержав назву термоекономічного.
Застосування ексергії, враховуючи її зв’язок з економікою, дозволяє порівняно просто і однозначно вирішити ще одне важливе питання — вибір критерію ефективності при оцінці і оптимізації
КБУ.
Усе сказане приводить до висновку про перспективність використання ексергії і ексергетичних функцій (втрат ексергії, ексерге — тичних ККД, ступені термодинамічної досконалості) у створенні єдиної теорії і узагальнених методів математичного моделювання в задачах синтезу і оптимізації КБУ. Рівняння ексергетичного балансу засновані на спільному використанні першого і другого законів термодинаміки і по суті виражають принцип убування ексергії ізольованої системи при протіканні в ній необоротних процесів.
Мірою необоротності процесів, як відомо [439], є втрати ексе — рги
n = T0ASz>0,
де Т0 — температура навколишнього середовища;
ASe — сумарна зміна ентропії ізольованої системи.
Для оборотних процесів у термодинамічній системі П = 0. Для реальних (необоротних) процесів (П>0) рівняння ексергетичного балансу можуть бути виражені так:
(8.32)
(8.33)
ЕВХ т~’ВИХ •
s, Es — сумарні ексергії всіх потоків енергоресурсів на вході в
систему і на виході з неї;
Ер — розташовувана (витрачена) ексергія;
Ев — використана (корисна) ексергія.
Існування двох різних форм рівняння ексергетичного балансу досить характерно для енергетичних процесів через наявність потоків транзитної ексергії. Транзитна ексергія ER проходить через установку і утримується в якості своєрідного "баласту" у сумарних потоках ексергії на її вході і виході:
Er = Евх — Ер = Евих — Ев. (8.34)
Складовими рівнянь ексергетичного балансу поточних процесів є потоки ексергії відповідних енергоресурсів. При цьому слід мати на увазі [439], що по визначенню ексергія потоку роботи EN дорівнює самій роботі N:
En = N = m-lTex, (8.35)
де m — масова витрата робочого тіла;
1тех. — питома технічна робота.
Так же само ексергія потоку кінетичної енергії Еке дорівнює самої кінетичної енергії Е:
(8.36)
де w — лінійна швидкість робочого тіла.
Ексергія теплового потоку Еф залежить не тільки від теплового потоку Ф, але і від температурного фактора є:
де Тд — середнєтермодинамічна температура відповідного теплового джерела.
Ексергія потоку робочого тіла Е відлічується від стану його рівноваги (теплового і механічного) з навколишнім середовищем:
Е = m[(h — 1і0) — T0(s — So)],
де h, s — питомі відповідно ентальпія і ентропія робочого тіла в даному
стані;
ho, So — питомі відповідно ентальпія і ентропія робочого тіла при температурі Т0 і тиску навколишнього середовища р0.
Питому ексергію різних палив (первинних енергетичних ресурсів) Єпер можна оцінити по наближених формулах, наведених у роботі [444]. При цьому ексергія потоку первинних енергоресурсів:
Епер = В-Єпер, (8.39)
де В — витрата палива.
Складання ексергетичного балансу по співвідношенню (8.32), як правило, не викликає особливих труднощів навіть при дуже складних енерготехнологічних системах. При складанні ексергетичного балансу по співвідношенню (8.33) можливі принципово різні підходи до оцінки розташовуваної і використаної ексергії системи і її елементів. Однак при цьому, незалежно від тих або інших підходів, завжди відповідно до (8.31) зберігається однозначність втрат ексергії при фіксованому стані навколишнього середовища. Різним формам рівняння ексергетичного балансу процесів і установок відповідають і різні показники досконалості. Так, з (8.32) була отримана характеристика, яка надалі називається ступенем термодинамічної досконалості (СТД):
На відміну від ККД величина v не характеризує корисну дію, а показує, наскільки далекий ще процес від ідеального. Зі співвідношення (8.33) слідує вираження для об’єктивного термодинамічного ККД будь-якого процесу або установки:
Принципова відмінність цих понять для одного і того ж процесу при наявності транзитного потоку ексергії показує, наприклад, порівняння ККД у системі теплопостачання транспортування робочого тіла по трубопроводу. При невеликих гідравлічних опорах і хорошої теплової ізоляції можна забезпечити досить високий ступінь термодинамічної досконалості процесу (v=l). Однак навіть у цьому випадку ККД процесу дорівнює нулю (г|Сх=0). Тут вся розташовувана ексергія повністю губиться (Ер =Еі-Е2= П). У табл. 8.1
наведені принципові схеми потоків ексергії і відповідні їм вираження для СТД і ККД основних елементів КБУ, а в табл. 8.2 — вираження для розташовуваної і використаної ексергії. Перераховані в табл. 8.1 пристрої не вичерпують все різноманіття застосовуваних у КБУ елементів. При необхідності таблиця може бути доповнена іншими елементами.
Таблиця 8.1 — Принципові схеми потоків ексергії, формули для ступеня термодинамічної досконалості і ККД основних елементів комплексу біогазо — вої установки___________________________________________________
|
Таблиця 8.2 — Принципові схеми потоків ексергії, формули для розташовуваної і використаної ексергії основних елементів комплексу біогазової установки______________________________________________________
|
Розглянемо КБУ, що складається з m елементів (і=1,2,…,т) і утримуючу п ексергетичних потоків Ej, (j=l,2,…, n).
Для розрахунку втрат ексергії в і-му елементі з (Е32):
Пі = Е1вх-Евих, (8.42)
а для визначення ступеня термодинамічної досконалості і — то елемента з (1.40):
де Efx, Е|!ИХ — суми потоків ексергії відповідно на вході і-го елемента і на виході з нього.
Оскільки сучасні КБУ — це великорозмірні і багатозв’язані об’єкти, то термодинамічні розрахунки таких систем необхідно проводити на ЕОМ. Неважко бачити, що визначення величин Пі і Vj передбачає можливість машинного розрахунку Е|!Х, Е|!ИХ.
Потоки ексергії для кожного з елементів КБУ можуть бути легко розраховані по формулах (8.35), (8.37), (8.38) залежно від виду потоку (робота, теплота, потік маси). Після цього простим підсумовуванням "входів" і "виходів" знаходяться Efx, Е|!ИХ.
У загальному випадку оптимізації при зміні параметрів, структури і поелементного складу КБУ необхідний облік і інших (не тільки енергетичних) техніко-економічних характеристик системи. У цьому випадку доцільне застосування термоекономічного принципу [442], який широко використовує економічні характеристики, закладені в ексергетичній оцінці функціонування систем, а отже, не уступає по об’єктивності і спільності техніко-економічній оцінці (у цьому подібність термоекономіки з техніко-економікою). З іншого боку, він оцінює енергетику системи з ексергетичних позицій, а отже, більш глибоко і повно характеризує роботу системи (у цьому істотна відмінність термоекономіки від техніко-економіки).
У загальному випадку термоекономічний критерій оптималь — ності має вигляд [439]:
——— , (8.44)
k
де Ц„, Е[п — вартість і річне споживання ексергії із зовнішніх джерел;
Кп — річні капітальні і інші, пов’язані з ними витрати в n-му елементі;
ек — річна витрата ексергії для одержання k-го продукту.
Рывняння (8.44) приймає більш простий вид для ряду окремих
випадків. Наприклад, для установки, що видає один продукт заданої якості:
де В — вихід продукту.
Таким чином, задача оптимізації у загальному випадку може бути зведена до пошуку екстремуму функції:
Zopt = min ZE
або для параметричної оптимізації
riopt= max гі<А