Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

Вимірювання відхилень від створу за допомогою рухомої візирної марки можуть ви­конуватись трьома способами: візуальним, напівавтоматичним і автоматичним.

Створні вимірювання візуальним способом здійснюють за допомогою оптичних зоро­вих труб геодезичних приладів і рухомої візирної марки. При цьому вимірювання викону­ють в більшості методом прямого візування, або методом послідовних створів. В методі прямого візування створ задають лінією візування зорової труби теодоліта на нерухому ві­зирну марку, які розташовують відповідно на початковому і кінцевому опорних пунктах створу. На проміжних точках створу за допомогою рухомої марки, яку механічно перемі­щує помічник, визначають відхилення від центру кожної контролюємо! точки до лінії ство­ру. При вимірюваннях методом послідовних створів, для зменшення похибок візування, загальну відстань між опорними пунктами створу ділять на декілька рівних частин. Послі­довно переносять теодоліт на місце установлення в створі рухомої марки і орієнтуючись на кінцеву нерухому марку, контролюють всю лінію створу.

Створні вимірювання візуальним способом здійснюють дві особи: спостерігач, який знаходиться біля інструменту, і помічник, який здійснює переміщення рухомої марки і зні­має відліки. На точність створних вимірювань візуальним способом впливають похибки центрування, візування, перефокусування, зовнішні умови спостережень, а також суб’єк­тивні похибки помічника, викликані автоматизмом його роботи. Суб’єктивізм проявляється в бажанні „вгадати” відлік при багатократній операції введення марки в створ. Іншими сло­вами, помічник досягає деякого стану „автоматизму”, при якому, сам того не бажаючи, здатний „вгадати” відлік. Тим більше неможливо досягти високої точності на створах вели­кої протяжності.

Підвищення точності створних вимірювань за рахунок виключення вищеобумовленої похибки помічника може бути досягнуто шляхом застосування напівавтоматичного спосо­бу, в якому операції по переміщенню і введенню в створ рухомої марки виконує сам спо­стерігач. При такому способі спостерігач, що знаходиться біля інструменту, за допомогою блоків дистанційного керування по кабельній лінії зв’язку або по радіоканалу здійснює пе­реміщення рухомої марки електродвигуном через редуктор по ходовому гвинту. Змінюючи величину і полярність напруги, яка подається на двигун, спостерігач змінює швидкість і на­прям переміщення марки. Марка переміщується на каретці на направляючих конструкція яких нагадує „хвіст ластівки”. Це забезпечує стабільність положення марки і захист її від перекидання при переміщеннях. В момент сполучення марки з перехрестям сітки ниток зорової труби геодезичного інструменту спостерігач зупиняє рух марки, а помічних знімає відлік по шкалі переміщення марки яка має ноніусну лінійку з ціною поділки 0,05 мм. Конструкція марки дозволяє переміщувати марку перпендикулярно створу в межах ±100 мм з максимальною швидкістю 2см/сек.

Для забезпечення більш високої точності визначення нестворності контролюємих точок, введення марки в створ слід здійснювати зліва і справа від лінії створу, що дасть змогу виключити „мертвий хід” механізму лінійного переміщення марки. Багаторазові за­стосування напівавтоматичного способу показали, що схема керування забезпечує надій­ну роботу марки на відстанях до сотень метрів і більш високу точність вимірювань по від­ношенню до візуального. Аналіз відхилень точок від створу, визначених візуальним і на­півавтоматичним способами, показав, що точність напівавтоматичного способу погіршу­
ється при збільшенні відстані від інструмента до рухомої марки і може досягати для най­більш віддалених точок значення 5,6 мм [94].

Для повної автоматизації створних вимірювань методом рухомої марки необхідно виключити помічника із процесу зняття відліків. Тому конструкція рухомої марки в напівав­томатичному способі була модернізована. В результаті удосконалення конструкції рухомої марки стало можливим вирішити дві суттєвих проблеми: дистанційного керування маркою і дистанційного зняття відліків. Спостерігач з пункту спостережень має можливість не тіль­ки керувати переміщенням марки, а і автоматично отримувати інформацію з електронного табло блоку відліку про лінійне переміщення марки. Блок відліку при виконанні створних вимірювань розташовують на пункті спостережень поруч з пультом (блоком) дистанційно­го керування переміщенням марки. Схема пристрою для дистанційного керування і авто­матичного зняття інформації приведена на рис. 7.6.

Спостерігач з місця стояння інструмента за допомогою рукоятки Р блока управління 1 і електродвигуна б через редуктор 7 обертає в опорах ходовий гвинт 8 з мікрометрич­ною різьбою, по якому переміщується гайка, що механічно скріплена з рухомою маркою 9. Блок управління керує рухом марки вліво-вправо, прискорює і сповільнює рух марки. Відлік лінійного переміщення марки здійснюється датчиком лінійних переміщень, напри­клад число-імпульсним. Датчик складається з джерела випромінювання 10, модулятора 4 з рівномірно розміщеними в кутовому діапазоні 360° п-прозорими створами (щіли­нами) 5 і фотоприймача 11. Число щілин п в модуляторі вибирають виходячи із необхід­ної точності визначення переміщення марки в створі і відстані S різьби ходового гвинта. Модулятор жорстко сполучений з ходовим гвинтом. Промодульований світловий потік сприймається фотоприймачем, який виробляє імпульси пропорційні величині переміщен­ня марки. За допомогою електронного блоку 12 імпульси передаються на лічильник ім­пульсів 2, який знаходиться поруч з спостерігачем. На схемі позиціями 3 і 13 показані блоки живлення.

Знаючи відстань S різьби, лінійне переміщення марки легко визначити по кількості обертів ходового гвинта шляхом підрахунку числа імпульсів число-імпульсним датчиком. За один оберт ходового гвинта (360°) з електронного блоку обробки інформації поступає на лічильник N — імпульсів з ціною поділки одного імпульсу S/ п (мм). Загальне пере­міщення марки в створі визначають за формулою

L = N-. (7.2)

п

Для отримання можливості визначення не тільки відліку, який відповідає місцеполо­женню марки в створі, а і знаку напряму переміщення марки, лічильник повинен забезпе­чувати реверсивний режим підрахунку числа імпульсів. Такий лічильник підсумовує ім­пульси від фотоприймача або їх віднімає в залежності від напряму переміщення марки в створі. Управління реверсом підрахунку імпульсів здійснюється синхронно з зміною напря­му переміщення марки обертанням рукоятки блока управління. На валу рукоятки соосно з валом управляемого потенціометра закріплюють комутаційний електро-контактний прист­рій. При обертанні рукоятки в ту чи іншу сторону кулачком комутаційного пристрою зами­кають або розмикають за допомогою мікровимикачів відповідні управляючі обмотки реле лічильника, завдяки чому і досягається реверс підрахунку імпульсів. В лічильнику імпуль­сів передбачена кнопка установлення лічильника в нульове положення.

Передача імпульсів від марки до пункту знаходження спостерігача здійснюється по тій же кабельній лінії зв’язку, що використовується для керування маркою. Одночасне ви­користання дистанційного керування маркою і передачу імпульсів по кабельному зв’язку можна віднести і до недоліку, так як на протяжних створах або в польових умовах виника­ють складності при прокладанні кабелю. Застосовуючи для управління маркою багатоко — мандний приймально-передатний пристрій можна зменшити масу апаратури і виключити необхідність прокладання кабелю.

Методика виконання створних вимірювань з застосуванням дистанційно керованої марки і системи дистанційного відліку включає в себе операцію попереднього визначення місця нуля марки. Для цього марку спочатку центрують над точкою, нестворність якої виз­начають, і на лічильнику імпульсів установлюють нульовий відлік. При всіх наступних вве­деннях марки в створ на табло лічильника автоматично фіксують в цифровій формі кіль­кість імпульсів А/, пропорційну нестворності. Технічні параметри блоків пристрою дозво­ляють надійно і дистанційно визначати положення марки в створі в діапазоні лінійних пе­реміщень 100 мм з точністю 0,1 мм.

Комментарии запрещены.