Деякі інші Фотоелектричні датчики лінійних переміщень
Для вимірювання малих лінійних переміщень можна застосувати оптронний датчик [89, 105], перевагою якого є його проста конструкція (рис. 3.66).
Датчик має світлодіод 1, фотодіод 2, щільову діафрагму 3 . Світлодіод постачається коліміруючою оптикою 4, а діафрагма встановлюється на штоку 5, що зв’язаний з елементом конструкції і здійснює переміщення за допомогою пружних мембран б. Принцип роботи датчика основується на модуляції світлового потоку від світлодіода рухомою діафрагмою. Сигнал з фотоприймача поступає в електронний блок 7 і буде пропорційний переміщенню діафрагми. В конструкції застосовується, наприклад, світлодіод ЗЛ107А і фотодіод 20 — ЗО К. Лінійність вихідної характеристики датчика зберігається в межах зони рівномірного освітлення, яка визначена розрахунками як 0,65 мм. Теоретичні розрахунки і експериментальні дослідження показали, що в межах переміщень ±10 мкм точність датчика складає ±0,15 мкм. Незначний діапазон вимірювання лінійних переміщень і є головним недоліком датчика, що перешкоджає широкому застосуванню на практиці.
Цікаві і різноманітні датчики лінійних переміщень побудовані з використанням елементів волоконної оптики [70, 122]. Приведемо конструкцію одного з таких датчиків рис. 3.67. Датчик використовує відомі якості волоконних світловодів передавати без втрат випромінювання з вхідного на вихідний торець. Розміри вхідного отвору, тобто діаметра світлопровідної жили на вхідному торці, може змінюватись від одиниць до десятків мкм і більше. При лінійному розміщенні таких світловодів легко побудувати датчик у якого при більшому діапазоні вимірювання лінійних переміщень, точність вимірювання буде порівнюватись з точністю оптронних датчиків. Датчик має рухомий вимірювальний стержень 1, який постачається пружиною 2. Стержень зв’язаний з шторкою 3 , що перекриває світловий потік 4 джерела випромінювання. За шторкою розміщено волоконно-оптичний кодуючий пристрій, на вхідний торець А якого падає променевий потік. Вхідні торці волоконних світловодів зібрані в лінійку, а вихідні підключені до фотоприймального пристрою 5 . При вимірюваннях корпус з волоконно-оптичним жгутом встановлюється на одній частині
конструкції, а вимірювальний стержень приводиться в контакт з другою частиною конструкції. Інформація про лінійні переміщення видається у вигляді коду. Основною перевагою датчика є висока точність і чутливість при невеликих габаритах.
Сучасними є матричні двокоординатні датчики рис. 3.68 побудовані безпосередньо на основі матричного фотоприймача, /733 — матриці, матриці із вхідних торців світлово- дів, зібраних в відповідну конфігурацію [137]. Датчик має оптико-електронні елементи Ді… Дп, що утворюють вузли матриці так, що при попаданні на них світлового потоку, наприклад, від розкручування лазерного променя, ці елементи передають на блок пам’яті два сигнали: S строчок і Z стовпців. Блок обробки даних має, крім блока пам’яті, ще блок декодування 3 і систему управління індикацією 4. Після обробки даних по визначенню висоти або різниці висот інформація видається індикатором 5. Датчики такого типу найбільш доцільно застосовувати для автоматичного вимірювання осідання споруд, поперечних зміщень елементів конструкцій та інше.
Рис. 3.68.
Матричний двокоординатний датчик
Для вимірювання лінійних переміщень об’єктів, що знаходяться на великих відстанях, можна застосовувати датчик на основі видикона [146] рис. 3.69. Датчик має газовий лазер 1, систему фокусування променів лазера 2 , напівпрозору пластину 3 , циліндричну лінзу 4 , видикон 5 , що виконує роль фотоприймача, блок обробки інформації 6, блок кодування і реєстрації 7. Оптичний зв’язок датчика з об’єктом лінійних переміщень здійснюється за допомогою відбивача 8. Переміщення об’єкту на величину Ах вимірюється уздовж осі, що збігається з нормаллю до відбивача. Відбитий промінь через світлорозді — лювач направляється на циліндричну лінзу. Циліндрична лінза і приймальна телевізійна трубка (видикон) створюють таку оптичну систему, що зображення сфокусованого і відбитого дзеркалом променя будується на мішені видикона. При Ах = 0 випромінювання лазера фокусується на мішені видикона у вигляді світлої смуги мінімальної ширини. Електронний промінь видикона здійснює однострочне сканування зображення штриха в напряму перпендикулярному до штриха і з видикона при цьому знімається мінімальний часовий імпульс. При переміщенні об’єкта, а разом з ним і відбивача, в плоскості зображень, тобто на мішені видикона, відбудеться розфокусування, а, таким чином, зміниться і ширина смуги. Це приведе до зміни тривалості сигналу, що знімається з видикона. Отриманий сигнал порівнюється з сигналом з видикону при Ах = 0 . Порівняння виконується блоком обробки інформації, який і виробляє електричний сигнал пропорційний переміщенню.