ФОТОЕЛЕКТРИЧНІ ЛАТЧИКИ ЛІНІЙНИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ
Фотоелектричні датчики — найбільш розповсюджені в практиці вимірювання лінійних переміщень. їм характерні висока чутливість і точність, значний діапазон вимірюваних величин. Так як ці датчики є безконтактними, то вони можуть працювати в автоматичному режимі при зміні температур зовнішнього середовища в широких межах, що також є їх перевагою. В теперішній час розроблені різні типи фотоелектричних датчиків вимірювання лінійних переміщень, але для всіх типів основними параметрами є: крутість і лінійність вихідної характеристики; висока чутливість і точність; бистродія і надійність; значний діапазон вимірювання.
Основними блоками фотоелектричних датчиків є оптична система і електрична частина. Оптична система, в залежності від конструкції, може значно відрізнятись в різних датчиках. Оптична система датчика може бути як пасивною, тобто не мати джерела випромінювання (джерело встановлено на об’єкті), так і активною, коли датчик безпосередньо формується джерелом випромінювання. Електрична частина в значній мірі є загальною для багатьох типів фотоелектричних датчиків. Вимірювання лінійних переміщень фотоелектричними датчиками здійснюється відносно оптичної осі світлового променя, за допомогою якого задають проектне положення геодезичної опорної лінії. Вимірювання проводиться уздовж і впоперек цієї осі.
По конструктивних особливостях, і в першу чергу по складу оптичної схеми, фотоелектричні датчики лінійних переміщень можна розподілити на наступні групи:
— датчики на основі штрихових шкал;
— амплітудні датчики з діленням світлових потоків;
— датчики на муаровому ефекті;
— імпульсні датчики;
— інтерференційні датчики;
— матричні, на основі видиконів, оптронні, з використанням волоконної оптики, та інші.