Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

Традиційний метод візування „око — прилад — ціль” є малоефективним там, де необ­хідна швидкоплинність процесу вимірювань, де вимірювання виконуються у шкідливих для здоров’я людини умовах і тим більше у випадках, коли геодезична інформація одночасно оброблюється з другими видами інформації і результати вимірювань, обминаючи опера­тора, повинні негайно поступати в ЕОМ. Суттєві досягнення фотоелектронних і волокон­но-оптичних елементів, а також електроніки і оптичних квантових генераторів створили ре­альні можливості для розробки систем автоматичного візування, що значною мірою сприяє удосконаленню процесу автоматизації створних вимірювань. При розробці геоде­зичних приладів з системами автоматичного візування використовують основні елементи амплітудних, фазових, часово-імпульсних, частотних та інших слідкуючих систем. На дум­ку авторів заслуговує уваги уже реалізований фотоелектричний метод, в якому підвищен­ня точності автоматичного візування на ціль досягається шляхом використання скануючих оптико-механічних елементів в поєднанні з оптико-електронними системами реєстрації.

Системи автоматичного візування створюють як для слідкування за рухомими ціля­ми, так і для візування на нерухому ціль. Прикладом вирішення задачі візування на рухо­му ціль може бути схема фотоелектричної насадки (рис. 7.4) на зорову трубу стандартно­го геодезичного приладу, що має окуляр 1, фокусуючу лінзу 4 і об’єктив 5 .

Насадка, яку конструктивно розташовують в окулярній частині зорової труби, уявляє собою оптичний куб 2 з напівпрозорою світлороздільною гранню 3 . В фокальній площині оптичної системи одночасно розташовують сітку ниток А, яку розглядають окуляром, і феромагнітну струну б, яка знаходиться в зоні дії електромагнітної системи 7. Насадку доповнюють діафрагмою 8, конденсором 9 і фотоприймачем 10.

На електромагнітну систему від опорного генератора подають напругу з стабільною частотою. Під дією електричних коливань струна здійснює механічні коливальні рухи і тим самим сканує зображення сформоване об’єктивом. При скануванні зображення цілі 11 ко­ливальною струною з фотоприймача знімаються електричні сигнали. При сполучені стру­ни з зображенням цілі частота електричного сигналу з фотоприймача буде вдвічі більшою частоти сигнала генератора. При відхиленні зображення цілі в ту чи іншу сторону від осі струни з’явиться частота сигналу з фотоприймача, що дорівнює частоті сигналу з опорно­го генератора. При цьому фаза цієї частоти буде збігатись або протилежна фазі сигнала з генератора в залежності від напряму цілі від струни.

Блок-схема електронної частини обробки електричних сигналів приведена на рис. 7.5. Електричний сигнал з генератора опорної напруги 1 поступає одночасно на фа­зочастотний випрямляч 2 і електромагнітну систему 3 . Електричний сигнал з фотоприй­мача 4 підсилюється підсилювачем напруги 5 і поступає на другий вхід фазочастотного випрямляча.

До виходу останнього підключають стрілочний нуль-індикатор б. Оператор сполучує вибрируючу струну з зображенням цілі по нуль-індикатору. Нульовому положенню стрілки індикатора відповідає сполучення осі коливальної струни з зображенням цілі. Грубе, пошу­кове наведення приладу на ціль виконується, як завжди, через окуляр зорової труби. На­строювання електронної частини насадки перед роботою в основному зводиться до вибо­ру амплітуди коливань струни шляхом зміни амплітуди електричних коливань, що пода­ються на струну.

Насадка дозволяє здійснювати вимірювання вдень на звичні марки, а вночі на світ­лові. Експериментальні дослідження показали, що по звичних марках в денних умовах фо­тоелектричний метод забезпечує візування з середньою квадратичною похибкою 0,3”, а середня квадратична похибка вимірювання кута високоточними теодолітами з фотоелект­ричною насадкою не перевищувала 0,5" [127].

Другим шляхом реалізації фотоелектричного методу створних вимірювань може бу­ти застосування різних типів фотоелектричних автоколіматорів, які розташовують на по­чатковій точці створу і відбивачів, що почергово установлюють на кінцевій і проміжних точ­ках створу. Схеми побудови таких автоколіматорів розглянуті в розділі III. Наявність коге­
рентних джерел світла створює сприятливі можливості для успішного використання відби­ваючих візирних цілей; при цьому світло, що посилається на зворотньо-відбиваючу ціль, може бути промодульоване. Це можна використати для того, щоб визначити напрям від­хилення візирної осі і підвищити перешкодостійкість. Пасивну зворотньо-відбиваючу ціль можна вибрати таку, що будуть одночасно забезпечуватись спостереження з декількох на­прямів.

Комментарии запрещены.