Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

4.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

В 1982 році один із засновників квантової електроніки — академік Н. Г. Басов писав [164]; "… Промислова технологія у всьому світі знаходиться перед дверима нового якісного стрибка, обумовленого широким застосуванням лазерів”.

На підтвердження цього можна стверджувати, що геодезичні прилади з лазерами в теперішній час мають значне розповсюдження. їх застосовують для розпланувальних ро­біт в будівництві, передачі висотних відміток при вертикальному проектуванні, плануванні місцевості, прокладанні трубопроводів, спорудженні тунелів, геометричному і тригономет­ричному нівелюванні та інше. За допомогою лазерів можна здійснювати практично всі ро­боти в інженерній геодезії, при цьому значно спрощується технологія виконання робіт і — зменшується час на проведення тих чи інших робіт. Прилади з лазерами легко піддаються автоматизації, так як це, як правило, частотні датчики, що мають цифрову форму вихідної інформації. А це дозволяє легко поєднувати такі вимірювальні геодезичні прилади з мікро — ЕОМ або постачати їх вбудованими процесорами, що дозволяє підвищити точність і про­дуктивність робіт.

В залежності від виду робіт, які виконуються з застосуванням лазерних геодезичних приладів і систем, відомі конструкції лазерних інструментів можна розділити на п’ять вели­ких груп: візири, нівеліри, теодоліти, прилади вертикального проектування і лазерні вимі­рювальні системи. Останні включають в себе також лазерні віддалеміри, лазерну інтерфе — рометрію та інші комплекси. Крім цього, лазери використовуються як випромінювачі і при інших геодезичних і маркшейдерських роботах. Існує два шляхи створення лазерних гео­дезичних приладів:

-по-перше, використовують існуючі візуальні геодезичні прилади і шляхом модерні­зації вводять в їх оптичну систему лазерний промінь;

-по-друге, створюють спеціалізовані геодезичні прилади без візуального каналу спо­стережень, які працюють в автоматичному режимі.

В той же час ці два шляхи мають взаємовиключаючі вимоги. Наприклад, автоматиза­ція зменшує універсальність приладу, так як такий прилад неможливо використати при ро­боті з оператором, але, в свою чергу, сильне лазерне випромінювання не призведе до травми сітчатки ока оператора. Це дозволяє виключити необхідність застосування доро­гих поляризаційних фільтрів і додаткових оптичних схем захисту очей оператора. Тому ав­томатичні прилади^ мають більш просту оптичну схему, але одночасно вони мають більш складну електродну схему і більшу кількість електронних блоків. Проте, не дивлячись на існуючі протиріччя, переваги лазерних геодезичних приладів так очевидні, що розробники, виконавці і споживачі все більш наполегливо просувають лазерні прилади обох напрямів на ринок інженерно-геодезичних засобів забезпечення будівництва.

Більшість фірм світу, які спеціалізуються на виробництві геодезичних приладів, до­сягни значного прогресу в розробці і виготовленні лазерних геодезичних приладів. Досить назвати всесвітньо відомі прилади типу “Ротолайт”, що виготовляються багатьма фірмами

і мають різне функціональне призначення, лазерні візири і теодоліти фірми “Соккіша” (Японія), нівеліри “РЛМ”, “Телемат” (Німеччина), Теоплан-300” (Швеція), “Лазерплейн” (СІЛА), “Ротомат" (Чехія), лазерний центрир LL-132 (США), лазерні теодоліти LT3 (США), LG68 (Німеччина), КР-1 (Польща) та інші. По шляху модернізації візуальних приладів ідуть відомі фірми “Вільд” (Швейцарія), де візуальні геодезичні прилади постачаються лазерним окуляром GL-02, а також фірма “Топкон” (Японія), що виготовляє модернізовані теодоліти типу LTL-20 і нівелір LTS-3.

Значних успіхів в створенні лазерних геодезичних засобів вимірювання досягли віт­чизняні наука і виробництво. В повсякденній практиці широко використовуються лазерні візири серії ЛВ (модифікації 2 … 6, 78), універсальний лазерний візир. Лазерні прилади для виконання планових робіт представлені лазерною приставкою П1-Л до ні-веліра Н-3, системою контролю планування СКП-1, лазерним геодезичним приладом для будівництва ПГЛ-1, лазерним покажчиком напряму ЛУН-1 та інші. Широке розповсюдження отримали лазерні прилади вертикального проектування ЛЗЦ-1, УЛП-1, ЛАГ-4, ЛВП, прилад верти­кального проектування системи МІІГАіК, ПВП-ЛТ та інші. Вітчизняна промисловість приді­ляє також досить велику увагу розробці різних лазерних насадок до геодезичних приладів. Поряд з цим, нашою промисловістю не приділяється необхідної уваги розробці лазерних теодолітів. Серед відомих можна назвати тільки конструкцію теодоліта ЦНІІГАіК, яка при­значається для встановлення оптичних деталей і поверхонь, а також конструкцію профе­сора Барана П. І. [17]. Крім вищеназваних приладів в практиці геодезичних робіт знайшли застосування спеціальні лазерні засоби і системи вимірювання. Серед них можна назвати лазерний інтерференційний створофіксатор ЛИСТ, лазерну систему автоматичного управ­. ління ЛАРС-1, прилад управління променем ПУЛ-78, універсальну лазерну вимірювальну систему на основі кільцевого лазера, лазерний інтерферометр та інше.

З лазерними приладами в якості реєструючого пристрою можуть бути використані різні фотоприймапьні пристрої або екрани з сітками. При необхідності слід променя лазе­ра на об’єкті в Залежності від потужності випромінювання лазера і розбіжності може реєст­руватись візуально оком оператора на відстані до 500 м. При візуальній реєстрації, як правило, використовується довжина хвилі випромінювання Я = 0,6328 мкм. Для автома­тичних приладів більш доцільно з енергетичної точки зору використовувати джерела з довжиною хвилі випромінювання, яка лежить в ближній або середній інфрачервоній об­ласті спектра. Тут втрати вздовж траси в вікнах прозорості є малими. В залежності від довжини хвилі випромінювання при фотоелектричній реєстрації необхідно підбирати фо — топриймальні пристрої з максимальною чутливістю на цій довжині хвилі.

Нижче будуть розглянуті основні принципи побудови і конструктивні особливості ла­зерних приладів і систем, а також методика роботи з ними при геодезичних вимірюваннях.

Комментарии запрещены.