Солнечная электростанция 30кВт - бизнес под ключ за 27000$

15.08.2018 Солнце в сеть




Производство оборудования и технологии
Рубрики

ЛАЗЕРНІ ТЕОДОЛІТИ ЯК САМОСТІЙНІ ПРИЛАДИ

По положенню лазера в конструкції лазерних теодолітів останні можна класифікува­ти як такі, що:

— не перекладаються і не переводяться через зеніт;

— перекладаються в лагерах;

— переводяться через зеніт.

До’ лазерних теодолітів, у яких випромінювач не переводиться через зеніт, можна віднести LT 3 фірми “Спектра-фізикс” (США) і LG 68 фірми “Сіменс” (Німеччина). В лазер­ному теодоліті LT 3 коліматор постачається додатковою насадкою з циліндричною лінзою, що трансформує промінь в сектор. Діаметр лазерного пучка на відстані 300 м складає ЗО мм. За допомогою фретки теодоліт можна швидко і точно ввести в створ лінії. Клино — мір дозволяє задавати випромінювачу кути нахилу в межах ± 30° з точністю 18′. Потуж­ність випромінювання лазера 5 мВт. Живлення лазера здійснюється від мережі змінного струму або акумуляторних батарей.

Портативний лазерний теодоліт LG 68 має горизонтальний і вертикальний круги. На­хиломіром задаються кути нахилу випромінювача в межах ± 10° з точністю 6′. В пустоті­лій горизонтальній осі розташований лазер, що є конструктивною особливістю теодоліта. Діаметр пучка на відстані до 100 м дорівнює 9 мм, а потім збільшується на 1 мм на кож­ні 10 м. Потужність випромінювання 1 мВт, напруга 12В.

До лазерних теодолітів, у яких випромінювач перекладається або є зйомним, можна віднести вітчизняні ЛТ-75 і ЛТ-56, а також КР1 і КР4 (Польща). Наприклад, в лазерному теодоліті ЛТ-75 лазер ЛГ-75 потужністю ЗО мВт є зйомним; на його місце можна встано­вити зорову трубу. Велика потужність лазера дозволяє задавати референтну лінію на ве­ликі відстані. Необхідний нахил задається оптичним квадрантом типу КО-10.

Лазерний теодоліт ЛТ-56, створений на базі гірничого теодоліта ТГ-1 і лазера ЛГ-56 потужністю 2 мВт. Випромінювач перекладається в лагерах, розбіжність пучка випромі­нювання біля 24", може живитись від акумулятора. Застосовується для робіт на буді­вельних площадках, для контролю за рухом прохідного щита, при будівництві колекторних тунелів. ^"

В лазерному теодоліті КР1 випромінювач перекладається в опорних підшипниках. Теодоліт має змінну оптичну систему, що дозволяє перетворити його в нівелір з самоуста — новленням лазерного пучка в горизонтальне положення. Основні вузли приладу: лазер; коліматор; зорова труба з контактним рівнем ціною поділки 20". Коліматор формує лазер­ний пучок діаметром 8 мм на відстані 100 м і потім збільшує його приблизно на 8 мм на кожні 100 м. Випромінювач нахиляється на кут ± 30°, відліки по кругах беруться з точніс­тю до 0,1°.

_ Лазерний теодоліт КР 4 є удосконаленням теодоліта КР 1. Він має тіж основні вузли і той же гелій-неоновий лазер потужністю випромінювання З мВт.

Найбільший інтерес являють собою лазерні теодоліти, у яких розташування лазера може бути різним (на підставках, на ніжці штатива, в одному корпусі з зоровою трубою), але які забезпечують переведення зорової труби через зеніт.

В конструкції лазерного теодоліта ЦНДІГАіК лазер ЛГ-66 1 (рис. 4.32) закріплений на підставках теодоліта Т2. За допомогою системи дзеркал 2 і лінз 4 випромінювання вво­диться в автоколімаційний окуляр Монченко 5 так, що забезпечується засвічування авто — колімаційної сітки, а 80% площі об’єктива використовується для передачі світлового про­меня. Потужність світлового променя регулюється поляризаційним світлофільтром 3.

1

ЛАЗЕРНІ ТЕОДОЛІТИ ЯК САМОСТІЙНІ ПРИЛАДИ

Рис. 4.32. Лазерний теодоліт конструкції ЦНДІГАіК

Теодолітом можна працювати в трьох режимах: візирному, проекційному і автоколі — маційному. —

Лазерний теодоліт конструкції проф. Барана П. І. [17] (рис. 4.33) дозволяє працювати в режимах візуального спостереження об’єктів, світлової індикації лазерним променем та фотозйомки. В режимі візуального спостереження зображення точки об’єкту після проход­ження об’єктиву 3 попадає на нерухоме дзеркало 4 і, відбившись від нього, на дзеркало 5 компенсатора з демпфером 6, що розташовані в рухомому блоці 7. Від дзеркала 5 зображення направляється через центральний отвір дзеркала 4 на призму-куб (або на­півпрозоре дзеркало) 8 і звідти, після зміни напряму на 90°, направляється через обер­таючу систему (призму Дове) 9 на сітку ниток 10, яка розглядається через окуляр 11. При нахилі осі обертання зорової труби дзеркало 5 компенсатора залишається верти­кальним і зміщує на вертикальну нитку сітки ту точку зображення об’єкта, яка відповідає висковій колімаційній площині приладу.

Для світлової індикації цієї ж точки об’єкту включається лазер 1, випромінювання якого на виході фокусується лінзою 2, за допомогою світловоду і прямокутної призми 12 направляється на лінзу 13, що розсіює промені, і через призму-куб 8 потрапляє на дзер­кало 5 компенсатора. Відбившись від дзеркал 8 і 4 світловий потік направляється через об’єктив 3 на об’єкт візування. Завдяки наявності в оптичній системі зорової труби одного фокусуючого елемента — рухомого дзеркала 5 і одного об’єктива, на сітці ниток з’являєть­ся зображення об’єкту. Другою особливістю рухомого дзеркала є компенсація нахилів осі обертання труби, що виключає необхідність застосування накладного рівня або маятнико­вих корегуючих систем. Таке взаємне розташування оптичних елементів дзеркально-лін­зової труби і джерела лазерного випромінювання забезпечує можливість виконувати од­ночасно спостереження точок і їх світлову індикацію лазерним променем з відповідним формуванням в висковій колімаційній площині.

ЛАЗЕРНІ ТЕОДОЛІТИ ЯК САМОСТІЙНІ ПРИЛАДИ

Рис. 4.33. Схема лазерного теодоліта конструкції проф. Барана П. І.

Канал лазерного випромінювання може бути застосований для підключення фотокі — нокамери, що дає можливість використовувати теодоліт для геодезичних спостережень за коливаннями і деформаціями інженерних споруд.

На рис. 4.34 наведена цікава оптична схема лазерного теодоліта з поворотом труби через зеніт. В середині корпусу 1 розташовані оптичні системи з осями х і у, на які попа­дає випромінювання від лазера 2. В корпусі також розміщені блок джерела живлення 3 і баластний опір 4. Візирна оптична система може обертатись навколо горизонтальної осі 5 , яка знаходиться на осі х і є до неї перпендикулярною. Оптична вісь оптичної системи лазера сполучається з візирною системою в точці, яка розташована перед об’єктивом 6. Необхідне корегування при сполученні осей виконується поперечним переміщенням фоку­суючої лінзи 7, яка розташована в оптичній системі лазера. Фокусуючі лінзи 8 і 9 оптич­ної системи лазера і візирної оптичної системи мають переміщення на рівні відстані уздовж осей.

ЛАЗЕРНІ ТЕОДОЛІТИ ЯК САМОСТІЙНІ ПРИЛАДИ

Конструктивно схема рис. 4.34 реалізована в лазерному теодоліті SLT 20 фірми “Соккіша” (Японія). Гелій-неоновий лазер потужністю 2 мВт з довжиною хвилі випромі­нювання 632,8 мм і колімаційна система зі збільшенням 30х створюють світлову пляму діаметром 5 мм на відстані 50 м і 10 мм на відстані 100 м. Горизонтальні і вертикальні круги забезпечують точність відліку до 1*. Ціна поділки циліндричного рівня 40*. Лазер може працювати від різних напруг змінного струму і від батареТ 12В.

Загальний вигляд теодоліта приведено на рис. 4.35. Поворот труби через зеніт здійснюється при положеннях окуляра знизу, а об’єктива зверху відносно горизонтальної осі. Теодоліт має широке застосування при різних наземних і підземних роботах.

ЛАЗЕРНІ ТЕОДОЛІТИ ЯК САМОСТІЙНІ ПРИЛАДИ

Рис. 4.3S. Лазерний теодоліт SLT 20

Комментарии запрещены.