Розвиток біотехнології у країнах, що розвиваються
В країнах, що розвиваються, близько ЗО…40 % від всієї споживаної енергії одержують з біомаси, а в деяких країнах (в основному в Африці) ця величина досягає 90 % [3]. Енергію, вироблену в біогазових установках для освітлення, обігріву та приготування їжі по всьому світу використовують близько 16 мли. господарств з використанням нескладних балонних установок (рисунок 1.32). Такі установки мають приблизно 12 мільйонів господарств у Китаї, 3,7 мільйона господарств в Індії і 140 тисяч господарств в Непалі [3].
|
Рисунок 1.32 — Балонна установка в Кот-д’Ивуаре |
Більше 50-ти років налічує історія сучасного широкомасштабного використання біогазових установок в Китаї В 40-х роках XX століття заможними родинами були побудовані перші біогазові установки. Серйозну підтримку урядом Китаю отримала дослідницька робота і біогазові технології на початку 70-х років.
Понад 50 млн. людей користується біогазом в якості палива на даний час у сільських районах Китаю. Типова біогазова установка
має об’єм реактора близько 6…8 м3, виробляє 300 м’ біогазу на рік, працюючи щорічно від 3 до 8 місяців. Після певного навчання, фермери будують і експлуатують установки самостійно, тому що вони прості в використанні. З 2002 року Китай виділяє близько 200 млн. доларів на підтримку будівництва біогазових установок: 50 % середньої вартості — дотація на кожну установку. Завдяки уряду річне зростання кількості біогазових установок складає до 1,5 млн. станом на 2010 рік [3]. В Китаї працюють кілька тисяч середніх і великих установок на індустріальній основі, але планується їх кількісне збільшення.
В 50-ті роки XX століття в Індії почався розвиток простих біогазових установок для сільських садиб, хоча перша біогазова установка для переробки твердих і рідких відходів вперше була побудована ще в 1859 р. в Бомбеї на базі колонії хворих на проказу людей [3]
У 70-х роках спостерігалось велике збільшення числа установок, забезпечених урядовою підтримкою. На сьогоднішній день в Індії працює близько 3,7 мільйона біогазових установок. Впровадженням біогазових установок з 1980 року і наданням субсидій та фінансуванням для будівництва і експлуатації біогазових установок, навчанням фермерів, відкриттям і роботою сервісних центрів займалося міністерство нетрадиційних джерел енергії Індії.
Фінансування та будівництво біогазових установок для господарств з об’ємом реакторів 4…20 м3 (найбільш популярними були установки об’ємом 6 м3), а також технічну експертизу біогазових технологій надає Програма підтримки у Непалі.
На біогазових установках газифікація і виробництво теплової енергії є зростаючою галуззю в багатьох країнах, які розвиваються.
На Філіппінах є біогазові установки, які працюють ще з 80-х років та виробляють газ для роботи моторів, які мелють рис і працюють на іригацію. Використання біогазу окупалося мети ніж за сезон такими маленькими комерійними компаніями в Індії, Індонезії, Шрі-Ланці (наприклад, у текстильній індустрії, чи для просушування спецій, цегли, гуми).
Для утилізації стічних вод широко використовувалися біога —
зові технології в Азії (особливо в Індії) і Латинській Америці. Широке впровадження в країнах, що розвиваються, знайшли сільськогосподарські біогазові установки, де поширюється виробництво енергії, добрив і вирішуються екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням вод гнойовими стоками.