Розрахунок мішалки
Потужність, споживана пристроєм, що перемішує, залежить від багатьох факторів: форма і розміри апаратів і перемішуючих органів, наявність перешкод: змійовиків, гільз для термометрів, труб, відбивних перегородок і т. п.. Визначення потужності, що витрачається при механічному перемішуванні, є одним зі складних завдань гідродинаміки.
Методи і розрахункові формули, прийняті в даний час для визначення потужності, ще не можуть вважатися досить повними. При проведенні технологічних процесів перемішуване середовище може змінювати температуру і фізичні властивості (густину.
в’язкість), що відбивається на потужності, яка споживається мішалкою. Тому у відповідальних випадках результати розрахунків перевіряють на лабораторних і пілотних установках.
Потужність, споживану мішалкою, можна розрахувати, розглядаючи роботу мішалки як роботу насоса:
(6.1)
де N — потужність, споживана мішалкою. Вт;
Ке* — витрата рідини, що протікає через мішалку, м-fc;
АР — тиск, створюваний мішалкою, Па.
Витрату рідини можна обчислити, припускаючи, що рідина проходить через бічну поверхню циліндра з діаметром, рівним діаметрові мішалки d, і висотою, рівною висоті лопаті мішалки Ъ, зі швидкістю, пропорційною окружній швидкості кінця лопаті мішалки:
(6.2)
де a = nn-d — окружна швидкість мішалки, м/с; d — діаметр лопаті мішалки, м; п — частота оберт ання мішалки, об./с.
Таким чином, витрата рідини, що протікає через мішалку, пропорційна добуткові куба діаметра мішалки на частоту обертання л. Висоту мішалки Ь можна виразити через діаметр мішалки d, тому що для нормалізованих мішалок відношення bjd є визначеним і рівним 0,1; 0,2 іт. д.
Тиск АР, створюваний мішалкою, пропорційний динамічному тискові:
АР ~ р-іу2 ~ р п2 -d2,
де р — густина рідини, яку перемішують, кг/м3. Годі за формулою (6.1) одержимо:
Таким чином, з порівняння формул (6.1) і (6.4) випливає, що номінальна потужність, споживана мішалкою, може бути розрахована за рівнянням:
N = KN-p-n3-d
де KN — безрозмірний комплекс, що називається критерієм потужності.
Величину К-н визначають залежно від типу мішалки (рис. 6.1) та режиму руху рідини, що перемішується, по таблицях або графіках Кн = /(Re), побудованих за дослідними даними (рис. 6.2).
Величина критерію Рейнольдса для будь-якої мішалки (табл. 6.1) визначається за формулою:
Re = P-a-d = p-n-d2
р р ’
де р — динамічна в’язкість рідини, Па с.
1 — шнековая мешалка; 2 — лопастная мешалка
Таблиця 6.1- Характеристики мішалок та посудин наведених на рисунку 6.1
|
На рис. 6.2 наведені дослідні значення KN як функції від критерію Re для мішалок різних типів при обумовлених відношеннях діаметра D посудини, висоти Н рівня рідини, ширини Ь лопаті та діаметра d лопаті мішалки (D/d, Н/ D з b/d), а також для пропелерних мішалок при відношенні кроку гвинта до діаметра посудини s/d іЩО дорівнює 1 або 2. За рис. 6.2 знаходять значення KN з та підставляючи його до формули (6.5), визначають потрібну потужність.
Однак величини KN, одержані за графіком, будуть точними тільки для мішалок, геометрично подібних тим (табл. 6.1), до яких відносяться дослідні дані. Тому, у випадку відсутності геометричної подібності, значення що знайдено за рис.6.2, треба помножити на відповідні поправочні коефіцієнти:
де a = D/d — для модельної мішалки (табл. 6.1); p-bjd — для модельної мішалки (табл. 6.1); b і І — ширина та довжина лопаті, м;
/ — ширина перегородки, м;
N — кількість перегородок.
Значення показників степенів у рівняннях поправочних коефіцієнтів (6.7) можна приймати за табл. 6.2.
Таблиця 6.2 — Значення показників степенів у формулах (6.7)
|
При наявності в апараті додаткового обладнання (змійовиків, труб та інше), а також при великій шершавості стінок посудини витрата енергії на перемішування збільшується. Орієнтовно можна використовувати такі поправочні коефіцієнти до значення A iV; гільза для термометра /г = 1,1;
труба fn, = 1,2;
посудина з шершавими стінками /ш = 1,1… 1,2.
При пуску мішалки в рух енергія витрачається не тільки на подолання тертя, а також й на виведення рідини зі стану спокою, тобто на подолання сил інерції. Однак пускова потужність перевищує робочу не більш, як у двічі та витрачається протягом короткого часу. Відповідно тому електродвиїун завжди вибирають за робочою потужністю мішалки Np, враховуючи можливість короткочасного збільшення моменту кручення на валі електродвигуна.
Розглядаючи рух рідини в апарат і з мішалкою як окремий випадок явища руху рідини, для опису процесу при сталому режимі можна скористатися загальним критеріальним рівнянням:
Еи = <p(Re, Fr, Г,, Г2, …),
де Еи = АР/(р-а)2) — критерій Ейлсра (міра відношення сил тиску до сил інерції);
Re = pco-d/p — критерій Рейнольдса (міра відношення сил інерції до сил в’язкості):
Fr = (n ‘(g-d) — критерій Фруда (міра відношення сил інерції до сили ваги);
/ і, Г2,… — симплекси геометричної подоби;
Д/’ — втрати тиску, I t/м ;
Р — динамічна в’язкість рідини, Па-с;
g- прискорення вільного падіння, рівне 9,81 м/с2.
Оцінку режиму руху рідини, шо перемішується, виконують за допомогою безрозмірного комплексу величин, який називається відцентровим критерієм Рейнольдса (за формулою (6.6), у якому швидкість рідини виражена через частоту обертання мішалки і її діаметр.
Вважають, що критичне значення цього критерію Ren ~ 50.
Якщо число Рейнольдса для даної мішалки менше 50, то це значить, що рідина перемішується недостатньо інтенсивно і спостерігається так званий ламінарний режим її руху. При ламінарному гідродинамічному режимі частинки рідини рухаються паралельно одна одній в напрямку руху потоку, не переходячи з одного шару рідини в інший.
При значеннях числа Рейнольдса більше 50 інтенсивність перемішування зростає. У рідині виникають вихори, що хаотично переміщуються в об’ємі рідини, що рухається, і хаотичне перемішування окремих шарів. Такий гідродинамічний режим має назву турбулентний. Саме він забезпечує вимушену циркуляцію потоку в апараті.