Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

5.1 Вибір системи нагріву біогазової установки в залежності від її робочого режиму та витрат на власні потреби

Сучасні системи теплопостачання здатні точно і надійно підт­римувати потрібні параметри технологічних процесів, що досяга­ється використанням регулюючих та змішувальних клапанів, дат­чиків контролю та іншого автоматичного обладнання (рисунок 5.1). Точний підбір теплообмінних поверхонь і схем їх підключення до загальної теплової мережі залишається основним критерієм надій­ності і якості систем.

Значно знизити витрати на обігрів біогазової установки, який може бути здійснений по однотрубної або двотрубної схемами до­зволяє застосування теплоутилізаторів.

При цьому збільшення навантаження від температури менш +8 °С обґрунтовується витратами на опалення, вентиляцію і збіль­шуються навантаження на гаряче водопостачання та технологічні потреби.

і Іри облаштуванні та впровадженні в систему теплопостачан­ня біогазової установки, вона здатна забезпечити потреби тварин­ницького комплексу в обсязі, показаному по лінії 2. Прямою 3 ха­рактеризується загальне вироблення теплової енергії установкою, що є середньозваженою від кривої виходу біогазу 5 в процесі анае­робної переробки відходів тваринництва. Лінією 4 описується спо­живання теплової енергії на потреби самої установки і воно зале­жить від температурного режиму, теплової ізоляції, використання утилізації тепла збродженого осаду та інших факторів.

Зниження витрат на власні потреби та підвищення ефективно­сті їх використання є основним завданням при використанні біога — зових установок [21, 69]. Ефективність прийнятих інженерних рі­шень оцінюється величиною А, в цьому випадку графік лінії 2 змі­щується до лінії 2′. Чим більше величина А тим більше ефективні прийняті конструктивні й технологічні рішення.

Для конкретного аналізу витрат теплової енергії нами вивче­но потреби в енергоресурсах промислово тваринницького госпо­дарства ВТК «Запоріжсталь» на 5000 і 7500 голів свиней м’ясного напрямку. Графік загального споживання нетрадиційного джерела енергії (НДЕ) на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і продуктивність біогазової установки представлений на (рис. 5.2). З графіка видно, що значний надлишок енергоресурсів утворюється в літній період. В зимовий період середньомісячні навантаження по підприємству перевищують продуктивність установки, однак зага­льна її річна проду ктивність набагато вище необхідних витрат. В зимовий період загальне збільшення навантаження не перевищує місячної продуктивності установки. У зв’язку з цим слід приймати рішення щодо акумулювання енергії, що виробляється нетрадицій­ними джерелами. Виходячи з конкретних умов повинна визначати­ся величина акумулювання.

Накопичення біогазу без можливості його повної реалізації нераціонально для великих комплексів створення систем, так як встає питання про реалізації надлишкової енергії. При спільному’ отриманні теплової та електричної енергії, постачання енергоресу’-

рсами сторонніх споживачів, наприклад, розташовані поруч проми­слові підприємства, тепличні господарства, адміністративні і гро­мадські будівлі сільських поселень можливо додаткове викорис­тання енергії нетрадиційних джерел. У цьому випадку може бути економічно виправдане створення резервуарного парку [69].

Обсяг економії власних витрат є найбільш гострим питанням для установок малої продуктивності з об’ємом реактора менш 100 м3, які можуть застосовуватися для невеликих приватних фермер­ських господарств. Це пов’язано з тим, що величина цих витрат становить до 57 %, а загальна продуктивність установки невелика [49,70].

На сьогоднішній день актуальним завданням є вивчення пи­тань використання анаеробної переробки відходів на тваринниць­ких комплексах. Вирішити питання утилізації відходів і забезпе­чення власних потреб в енергоресурсах сільськогосподарським під­приємствам дозволить більш широке впровадження біогазових установок.

Комментарии запрещены.