Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

Ефективність роботи ТЕС характеризується різними техніко — економічними показниками. Одні з них оцінюють досконалість теплових процесів, наприклад показники теплової економічності, до яких належать ККД агрегатів, цехів і всієї електростанції загалом, а також витрати теп­лоти і палива на одиницю виробленої енергії. Інші характеризують умо­ви, у яких працює теплова електростанція, наприклад показники режиму, до яких належать: співвідношення конденсаційного і комбінованого ви­робництва електроенергії, коефіцієнт використання і кількість годин ви­користання встановленої потужності, показники чисельності персоналу (витрати праці) і вартості спорудження електростанції (капітальні витра­ти). Найбільш важливими і повними показниками роботи ТЕС є собівар — тіст ъ електроенергії і теплоти.

Теплова економічність КЕС, яка виробляє тільки електроенергію, ха­рактеризується ККД станції, який являє собою співвідношення виробле­ної електроенергії до хімічної енергії (теплоти згорання) витраченого па­лива

пКЕс = 4* (5.6)

або

ПКес = |ор. (5.7)

BQl

де Евир і Евід — відповідно кількість виробленої та відпущеної електроенер — гії, кВтгод/рік; Qр — теплота згорання палива, кДж/кг; пКрЕС, ПкЕС — від­повідно ККД брутто і нетто; B — витрата палива, кг/рік.

Різниця Евир — Евід = Ев. п являє собою витрату електроенергії на власні потреби станції.

З виразів (5.6) і (5.7) можна отримати співвідношення, щоб визначити витрати палива на вироблену Ввирта відпущену В^ід електроенергію. По­діливши ці вирази на кількість виробленої енергії Евир і на кількість від­пущеної енергії Евід відповідно отримаємо значення питомих витрат умов­ного палива на 1 кВт год виробленоїта відпущеної електроенергії:

0, 123

ПКЕС

Теплову економічність різних KEC між собою порівнюють за пито­мою витратою умовного палива на 1 кВт год виробленої та відпущеної електроенергії, між якими існує така залежність:

ьвеир -100

100 — Єв. п,

KEC; Ев. п — витрата електроенергії на власні потреби, кВт-год.

На діючій станції показник теплової економічності визначають витра­тами палива, кількістю виробленої та відпущеної електроенергії.

Економія палива у процесі комбінованого виробництва на ТЕЦ теп­лової і електричної енергії порівняно з роздільним визначає економічну ефективність ТЕЦ, отриману за рахунок використання відпрацьованої теплоти паросилового циклу. Щоб обчислити ККД ТЕЦ в цілому, урахо­вують два питомі ККД, які визначають економічність виробництва елект­роенергії і теплоти окремо. Основним з них є ККД виробництва електро­енергії

Е

вир

BQ ’

е^ н

де Ве — витрата палива на виробництво електроенергії.

Другий показник економічності ТЕЦ — ККД виробництва теплоти для зовнішнього теплового споживання

де Вт — витрата палива на виробництво теплоти, яку відпускають спожи­вачеві.

Основною умовою цього методу є тотожність ККД ТЕЦ і ККД (нетто) котельного агрегату (парогенератора) у процесі роздільного виробництва теплоти пТЕц = ПИг. При цьому всю економію від застосування комбіно­ваного виробництва електроенергії і теплоти відносять до виробництва електроенергії. Таке припущення призводить до того, що ККД виробниц­
тва електроенергії комбінованим способом досягає 75-80 % замість 35­40 % на сучасних КЕС.

Розрахунок економічності ТЕЦ за цим методом показує, що підвищен­ня п%ЕЦ прямо пропорційне підвищенню частки комбінованого вироб­лення електроенергії. Тому ТЕЦ зацікавлена основну кількість теплоти відпускати споживачам з відборів турбіни при параметрах пари, прийня­тних для споживача. Відпуск теплоти через РОУ або від водогрійних кот­лів бажано звести до мінімуму.

Отже, показник економічності ТЕЦ П%Ец стимулює збільшення ком­бінованого виробництва електроенергії і теплоти.

За такою методикою порівняння теплової економічності ТЕЦ і розділь­ної установки (КЕС і котельної) зводиться до порівняння їх питомої ви­трати палива (^Тщ і б^с)- Виміряну загальну витрату палива ВТЕц на

ТЕЦ розподіляють на виробництво електроенергії Ве і теплоти Вт пропор — ційно кількості теплоти, витраченої на кожний вид енергії.

Витрати електроенергії і теплоти на власні потреби пов’язані з вироб­ництвом кожного виду енергії. Теплові втрати також розподіляються пропорційно кількості теплоти, віднесеної на кожний вид енергії (елект­ричної і теплової), і включаються в обумовлені витрати палива Ве і Вт відповідно.

Визначаючи витрати палива на відпущену теплову енергію на ТЕЦ, у розрахунок беруть сумарну величину + Q^ , де Q^ — відпущена спо­

живачеві теплова енергія з урахуванням теплоти поверненого конденсату; Q втр — сума втрат теплової енергії на ТЕЦ, пов’язанихз втратами:

— у паропроводах відборів турбіни до точок заміру відпущеної теп­лової енергії у споживача;

— в основних і пікових підігрівниках мережевої води;

— у пароперетворювачах, РОУ та паропроводах, які з ними зв’язані;

— на підготовку і підігрів хімічно очищеної води для поповнення не — поверненого конденсату та підживлення теплової мережі;

— у парогенераторах під час продувки системи.

Крім того, до Вт включено частку палива, витрачену на виробництво електроенергії, що виконується для роботи мережевих, підживлювальних та конденсатних насосів для відпуску теплової енергії споживачеві.

Витрату палива на виробництво електроенергії Ве можна визначити за формулою

де Q®гр — теплота (брутто), вироблена парогенераторами ТЕЦ; Q®rn — витрата теплоти на власні потреби парогенераторів; E^п — сумарні витрати електро­енергії на власні потреби, пов’язані з відпуском теплоти споживачеві.

Використовуючи значення Ве, можна визначити питому втрату палива

6®$ на 1 кВтгод відпущеної електроенергії і питомий ККД ТЕЦ пТЕЦна відпущення електроенергії:

6е = — В­від

від

ПТЕЦ) =-^“-. (5.12)

ТЕЦ В Q р

ВеQн

За відомим значенням Вт = (ВТЕц — Ве) визначають питомий ККД ТЕЦ для виробництва теплоти П%Ец і питому витрату палива на відпущену

теплову енергію:

т B

6т = ^>-

від

від

Собівартість відпущеної з ТЕС електричної енергії є важливим техні — ко-економічним показником. Вона дорівнює відношенню річних витрат

Зрік до річної кількості відпущеної електроенергії Eвід:

З.

^рік

fріК. Js від

Річні витрати Зрік складаються з витрат на паливо Зп, на поточні і ка­пітальні ремонти Зк і витрат на зарплату персоналу Зпер:

(5.15)

Паливну складову витрат знаходять за формулою

(5.16)

де Врік — річна витрата палива, кг; Цу. п — ціна 1 кг умовного палива, грн/кг. Складову витрат на ремонти визначають зі співвідношення

Зк = № (5.17)

де рк — коефіцієнт, що враховує відрахування від капіталовкладень, (рк = 0,1…0,11); к — розмір капітальних витрат на спорудження КЕС, грн.

Витрати на зарплату персоналові знаходять за формулою

Зпер = 1,4Пс^вст, (5.18)

де 1,4 — коефіцієнт, що враховує нарахування на зарплату; П — штатний коефіцієнт, осіб /МВт; с — середня річна зарплата, грн/(осібрік); ^вст — встановлена електрична потужність агрегатів, МВт.

Урахувавши співвідношення (5.12) — (5.14) та (5.3), з рівняння (5.14) отримаємо

де (вріп — коефіцієнт, що враховує, яку частину виробленої енергії витра­чено на власні потреби на рік.

Для техніко-економічного порівняння варіантів ТЕС використовують не собівартість, а питомі розрахункові витрати, що враховують ефектив­ність капіталовкладень, яку визначають за формулою

де Ен — нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, прийня­тий для енергетики рівним 0,12.

Варіант з мінімальним значенням питомих розрахункових витрат (з) є економічно найвигіднішим. Порівнювані варіанти треба доводити до од­накового енергетичного ефекту (однакові потужності, рівні кількості від­пущеної електроенергії і теплоти, однакові надійності електро — і теплопо­стачання ).

Для розрахунку собівартості теплової і електричної енергії на ТЕЦ треба розділити річні витрати між цими двома видами продукції. Витра­ти на паливо поділяють пропорційно розподілу палива на електроенер — гію і теплоту:

зп = 4Р1КЦП; (5.21)

Зп = 4трікЦп. (5.22)

Витрати машинного залу та електроцеху (45 % амортизаційних ви­трат і 35 % витрат на персонал) цілком відносять на виробництво елект­роенергії. Загальностанційні питомі витрати (5 % амортизаційних відра­хувань, 30 % витрат на зарплату) розподіляють між тепло — і електроенер — гією пропорційно витратам цехів:

Техніко-економічні показники ТЕС залежать від таких показників на­дійності устаткування.

1. Коефіцієнт готовності за часом

де троб — термін справної роботи, год; тав — термін аварійного стану, год. Реально (гот для парогенераторів становить 0,95…0,97, для парових тур — бін 0,96.0,98.

2.

Коефіцієнт технічного використання за часом

де трем — термін планових ремонтів, год. Реально (т в приблизно становить 0,85.0,9.

Комментарии запрещены.