Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

7.1. Фа ктори і по казни ки, що визначають енерго-екологічну ефективність теплоенергетичних об’є ктів

Проблема забезпечення енергетичної ефективності й екологічної без­пеки енергетичних об’єктів є складною (проектування, експлуатація, екс­пертиза, аудит, прогнозування, моніторинг та ін.) і багатозначною. Це пов’язано з потребою визначити рівень використання паливно — енергетичних ресурсів, технічного стану устаткування енергооб’єктів, рівня їх експлуатації, застосування природоохоронних заходів тощо. Складність вирішення цієї проблеми зумовлена різноманітністю визначаль­них параметрів, факторів і показників екологічної небезпеки. Уже на рів­ні вибору показників екологічної безпеки виникають деякі суперечності. Так, показники валових викидів шкідливих речовин — M (т/рік або г/с) доцільно використовувати на регіональному і особливо глобальному рів­нях аналізу екобезпеки. Однак цей критерій не придатний для порівняння локальних джерел викидів різної потужності.

Питомий показник у вигляді відношення Mi до валового об’єму димо­вих газів V (С = Mi/Vi — концентрація конкретної домішки в димових га­зах) треба застосовувати під час оцінки граничнодопустимих викидів і концентрацій, побудови карт забруднення екологічними викидами населе­ної місцевості і визначення зон екологічної небезпеки (ризику) відповідно до встановлених санітарно-гігієнічних норм граничнодопустимих концен­трацій небезпечних викидів. Однак цей показник непридатний для оцінки інших типів викидів (наприклад, теплових) і не може бути об’єктом аналі­зу в порівнянні джерел екологічної небезпеки різної потужності.

Застосування критерію екологічної безпеки у вигляді відношення Mi до кількості підведеної теплоти Qi або витрати палива В взагалі може дати па­радоксальний висновок щодо екологічної переваги об’єкта з нижчою енер — гетичною ефективністю перетворення (використання) енергії палива.

Найбільш універсальним показником екобезпеки є критерій, який ви­значають ЯК відношення валового викиду шкідливої речовини Мі до ви­робленої енергії Еу вигляді bi = Мі /Е (г/кВтгод). Можна показати, що

K

bi —

П уст

де К — коефіцієнт, що враховує вплив паливного, технологічного та екс­плуатаційних факторів; пуст — ККД енергетичної установки; п, — тер міч-

n

ний ККД циклу; Ппj — добудок ККД усіх елементів і трактів енергетич-

j-1

ної установки (для ПТУ: котел, пароперегрівник, турбіна, насос, паро­проводи, електрогенератор та ін.), що враховує ступінь незворотності ро­бочих процесів.

У використанні критерію bi можна виділити чотири групи факторів впливу, що забезпечують екологічну безпеку конкретного об’єкта: тер­модинамічний, паливний, технологічний і експлуатаційний (табл. 7.1). Технологічну групу, у свою чергу, поділяють на три підгрупи, які впли­вають через зміну технології спалювання палива, використання техноло­гії очистки та переробки палива або прийомів очищення димових газів.

Примітка. (±) — реверсивний вплив; (+) — позитивний вплив; (0) — немає або ма- лий вплив; (*) — отруєння каталізатора.

Кожний з визначених факторів має свої особливості з погляду умов забезпечення екологічної безпеки.

Термодинамічний фактор є найуніверсальнішим. Він впливає на всі параметри і показники екологічної небезпеки. Він є самоокупним, тому що витрати на його реалізацію компенсуються економією палива, якщо рівень виробленої тепловоїта електричної енергії незмінний.

Паливний фактор також характеризується високою універсальністю (слабкий вплив лише на теплові викиди) і за певних умов визначає знач­ний вплив на ряд екологічних показників. Можливості його використання залежать від наявності відповідних природних паливно-енергетичних ре­сурсів, економічноїта політичної ситуації, що склалася в регіоні.

Обидва зазначені фактори характеризуються реверсивністю впливу, тобто можуть поліпшувати або погіршувати екологічну ситуацію. Ревер — сивність характерна і для інших впливів.

Технологічний фактор є менш універсальним порівняно з двома по­передніми і залежно від особливостей використання може бути мало — (під час удосконалювання технології спалювання палив) або багатозатратним (під час використання технологічних прийомів переробки палива або очищення димових газів).

У свою чергу, залежно від комбінації результативних прийомів впли­ву на параметри забруднення навколишнього середовища параметри еко­логічної небезпеки можна умовно розподілити на сім характерних груп, виходячи з повноти реалізації визначальних факторів.

У розробці програм забезпечення екологічної безпеки енергетичних об’єктів ще не повною мірою використовують термодинамічний і палив­ний фактори.

Комментарии запрещены.