Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

Для визначення ролі термодинамічного фактора скористаємося спів­відношенням (7.1), з якого випливає, що, за інших рівних умов (К = const), питомий показник екологічної безпеки обернено пропорцій­ний ККД установки, тобто

const

П уст

Співвідношення (7.2) справедливе для всіх параметрів екологічної небезпеки, зокрема для показника сумарного теплового забруднення нав­колишнього середовища:

(7.3)

уст

де Q1 ~ BQI — сумарне теплове забруднення навколишнього середовища

n

(В — витрата і Q^ — теплота згорання палива); E = (Qi — Q2)n Пj — вироб-

j=1

лена електрична або теплова енергія.

Співвідношення (7.4) визначає вплив термодинамічного фактора на питомий показник концентрованих теплових викидів b2 у функції від ККД установки (рис. 7.1).

З рис. 7.1 видно, що газотурбінна установ­ка — це джерело більшого теплового забруд­нення навколишнього середовища, ніж паро­турбінна. Реалізація парогазового циклу по­ліпшує економічні показники, і, як результат, додатково зменшується теплове забруднення навколишнього середовища.

Позитивна роль підвищення пуст стосу — ється не тільки параметра теплового забруд­нення, але й усіх інших параметрів екологіч­ної небезпеки.

Застосування передових технологій пе­ретворення хімічної енергії органічного па­лива на електричну дозволяє істотно поліп­шити економічні й екологічні показники ТЕС на базі ПТУ, ККД нетто яких можна довести: на вугіллі — до 47 %, на природному газі — до 49 %. Загалом за останні 50 років у розвинених країнах загальний приріст ККД ТЕС на базі паротурбінних блоків становив ~15 %, що відповідає середньому темпу при­росту ~0,3 % за рік (рис. 7.2). Це дозволило знизити питомий показник викиду вуглекислоти (г/кВт-год) на 75 %. Такий самий рівень зниження показників екологічної небезпеки було досягнуто й по інших параметрах. Однак, починаючи з 70-х років, темп приросту ККД паротурбінних бло­ків істотно знизився і становив ~0,18 % за рік, що стало стимулом шир — шого впровадження парогазових технологій. Упровадження ПГУ в енер — гетику дозволяє не тільки забезпечити приріст енергетичної ефективнос-

Використання показника екологічної безпеки Ь. у вигляді відношення маси викидів до одиниці виробленої енергії (г/кВтгод) дозволяє для всіх параметрів екологічної небезпеки ввести універсальний критерій екобез- пеки, що враховує всі фактори (термодинамічний, паливний, технологіч­ний та експлуатаційний), сукупність яких визначає інтегральні можливо­сті підвищення екологічної безпеки енергетичних об’єктів і систем.

Знання взаємозв’язку між параметрами і факторами екологічної без­пеки дозволяє реалізувати об’єктивно обґрунтовану стратегію застосу — вання природоохоронних заходів, що забезпечують найефективніші умо­ви її фактичної реалізації на стадії прогнозування, проектування енерго­об’єктів, їх експлуатації та модернізації.

Якщо виходити з того, що вже досягнуто критичного рівня впливу енергетики на довкілля, то можна сформулювати принцип еколог ічиоїрів-

Д N

новаги так: відносний приріст потужності екологічної системи 8N =—————

(тут ДN — абсолютний приріст потужності; N — діюча потужність) має не перевищувати темпу підвищення екологічної безпеки цієї системи

8b. = —L (тут ДЬі — зниження показника екологічної безпеки; Ьі — досяг-

1 Ь.

і

нутий рівень екологічної безпеки за і-ю компонентою). Тобто умова еко­логічної рівноваги має вигляд

8N+ Ob. < 0. (7.5)

Для випадку впливу тільки термодинамічного фактора у мову екологіч­ної рівноваги можна подати у вигляді

bb — bbi > 0, (7.6)

де bb — відносне зниження питомої витрати палива в системі ( bb = —,

b

г/кВтгод).

Комментарии запрещены.