Математична модель процесів розвитку мікроорганізмів
При моделюванні використовується загальноприйнятий підхід, який був викладений в огляді на окремі випадки, приведені в першому розділі. Загальна ідея підходу полягає в тому, що зміна всіх основних параметрів органічного середовища пропорційна масі ні] мікроорганізмів, життєдіяльність яких є такою, що визначає решту всіх процесів. Коефіцієнти пропорційності залежать від стану або параметрів середовища. Ці коефіцієнти представляються на — півемпіричними формулами, і вхідні параметри визначаються експериментально [18, 67].
У даній системі протікають три основних і відмінних один від одного процесів: процес споживання живильних речовин мікроорганізмами, розмноження мікроорганізмів і відмирання мікроорганізмів. Під час протікання цих процесів утворюється газ, деякі тверді продукти життєдіяльності мікроорганізмів і виділяється або поглинається теплова енергія. При цьому присутні деякі нейтральні речовини, які часто несуть деяку функцію, наприклад, вода, як середовище, в якому відбуваються хімічні реакції. На рис. 3.6 приводиться загально-схематична картина складових процесу споживання живильних речовин мікроорганізмами.
Рисунок 3.6 — Споживання живильних речовин мікроорганізмами [67]. Взагалі кажучи, це є "виробничим процесом", в якому живильні речовини переробляються в ряд продуктів. Структура взаємодії окремих складових цієї системи і процесів, що протікають в них, приводиться на рис. 3.7. |
Рисунок 3.7 — Структурна схема взаємодії складових органічного середовища і процесів, що протікають в них (стрілками позначені процеси передачі матеріальних речовин і теплової енергії) |
Використовуючи структурну [67, 212] схему взаємодії і прийнятий загальний підхід моделювання в біологічних системах, запишемо рівняння для визначення мас ті, т2, т3, т4 і тепла w, які виділяються у виробничому процесі:
dmi/dt=kai mi-кы mi |
m1(0)=m10; |
(3.21) |
dm2/dt=ka2 mi+kb2 |
m2(0)=m20; |
(3.22) |
dm3/dt=ka3 mi+kb3 mb |
m3(0)=m30; |
(3.23) |
dm4/dt=kb4 m!-ka4 mb |
m4(0)=m40; |
(3.24) |
dw/dt=ka5 mi+kb5 m1+6(Tn-T)S, |
w(0)=w0, |
(3.25) |
де t — час,
тю, т2о, т30, т40, wo — початкові значення величин mi, m2, т3, т4, w, відповідно.
Прирости всіх складових системи в одиницю часу пропорційні масі мікроорганізмів т1; оскільки саме їх життєдіяльність і є основною причиною всіх змін в органічному середовищі, яке ми розглядаємо. Це є загально прийнятим в науковій літературі. Коефіцієнти пропорційності змінні, залежать від стану системи, і деякі можуть міняти свій знак. Ця змінність знаку пов’язана з процесами розмноження і відмирання. Тому вони розбиті на дві частини. Коефіцієнти розмноження ка1, ка2, ка3, ка4, ка5 і коефіцієнти, пов’язані з відмиранням kbl, kb2, kb3, kb4, kb5. І всі коефіцієнти kal, ka2, ka3, ka4, ka5 кьь kb2, kb3, kb4, kb5 однакової розмірності (1/час) і при цьому коефіцієнти kal, ка2, ка3, ка4, кьі, кЬ2, кьз, кЬ4 є ненегативними, тобто:
каі >0, ка2 >0, ка3>0, ка4>0 (3.26)
кЬі>0, кЬ2>0, кьз>0, кЬ4>0 (3.27)
Величини dmn/dt, п=1, 2, 3, 4 представляють зміну мас в одиницю часу.
Даний процес протікає в замкнутому об’ємі і має місце закон збереження мас. Процеси, що протікають в мікроорганізмах, приймемо миттєвими, без запізнювання. Живильні речовини, поглинені в одиницю часу мікроорганізмами, в туж мить переробляються, приводять до збільшення у вазі, тобто розмноженню, перетворюються на газ, і інші продукти життєдіяльності мікроорганізмів в ту ж одиницю часу.
kai(t) m1(t)+ka2(t)m1(t)+ka3(t)m1(t)=ka4(t)m1 (t)
kai +ka2 +ka3 =ka4
Звідси слідує
kai/ka4 +ka2 /ka4+ka3/ka4=l;
kai/ka4=kan; (3.28)
ka2/ka4 ka2i,
ka3/ka4=ka3i.
Приймемо, що мікроорганізми даного типу споживають тільки один вид живильних речовин, тому з однієї і тієї ж кількості живильних речовин в процесі їх споживання мікроорганізмами виділяються складові однієї і тієї ж кількості відповідно незалежно від внутрішнього стану середовища і мікроорганізмів. Якщо маса живильних речовин зміниться в N разів, то решта всіх компонентів зміниться в N разів, тобто вони утворюють вектор з пропорційними компонентами [53]. Тоді з рівнянь (2.8) отримаємо:
kal(t) kaii ka4(t),
ka2(t) =ka21ka4(t); (3.29)
каз(0 каз ika4(t),
ka5(t) ka51 ka4(t),
де кац, ka2i, ka31 ka5i — постійні для даного типу мікроорганізмів і даного типу живильних речовин коефіцієнти пропорційності, які є позитивними і безрозмірними.
Процес в органічному середовищі є деяким виробничим процесом, при якому споживаються живильні речовини, і в результаті утворюються деякі нові продукти: мікроорганізми, гази і ін. продукти життєдіяльності мікроорганізмів [67, 212]. Тут основною початковою сировиною є живильні речовини. Враховуючи це, виділені окремо живильні речовини і відповідно коефіцієнт ка4. Коефіцієнти каі, ка2, ка3, ка5 змінюються пропорційно коефіцієнту ка4 або всі коефіцієнти змінюються пропорційно друг другу.
В принципі може бути виділений будь-який з коефіцієнтів ка1, ка2, ка3, ка5. Наприклад, якщо виділити коефіцієнт ка1, який оцінює швидкість розмноження мікроорганізмів, то з (1.9) отримаємо:
ка2= (ка2і/кац)каі
каз=(каз і/ка і і)каі
ка4=(1/каіі)каі (3.30)
ка5=(ка51 /каі і)каі
Представляє інтерес виділення коефіцієнта ка2, оскільки кількість газів, що виділяється, виміряти дещо простіше. В цьому випадку залежності запишуться у вигляді:
kai=(kai i/ka2 i)ka2
каз=(ка3 i/ka2 i)ka2 (3.31)
ka4=(l/ka2i)ka2
ka5=(ka5 i/ka2 i)ka2
Рівняння (3.28)-(3.31) описують структурну залежність процесу життєдіяльності мікроорганізмів. Структура процесу характеризується безрозмірними коефіцієнтами кац, ка2і, казь ка5і. Якщо структура процесу задана, то п’ять коефіцієнтів ка1, ка2, ка3, ка4 ка5 зв’язані чотирма співвідношеннями, представленими в одному з видів (3.29), (3.30) або (3.31). Досить визначити тільки один з коефіцієнтів, а інші можна обчислити за цими формулами.
Крім того, в кожну одиницю часу виконується закон збереження маси, який запишемо в наступному вигляді:
Співвідношення (3.34) накладає додаткову умову на коефіцієнти пропорційності, що визначають структуру процесу.
Введені коефіцієнти системи визначаються експериментально, але отримані для них співвідношення виконуються, оскільки вони отримані на основі фундаментального закону — закону збереження мас. Порушення їх приведе до порушення закону збереження. Точність їх виконання залежить від точності вимірювання при експерименті. Коефіцієнти кац, ка2Ь казі, ка5і, 1 визначають співвідношення між компонентами, що утворюються, при переробці живильних речовин. Вони визначаються типом мікроорганізмів, типом живильних речовин і вважаються постійними для кожного типу мікроорганізмів і типу живильних речовин, а також не залежними від зовнішніх чинників. Зовнішні чинники впливають тільки на коефіцієнти каі, ка2, кдз, ка4, ка5, які задовольняють лінійним співвідношенням (3.29)-(3.31) і поводяться пропорційно. Якщо, наприклад, каі лінійно залежить від якогось параметра, то решта всіх коефіцієнтів, ка2, кдз, ка4, ка5, також лінійно залежать від цього параметра.
Важливим параметром є швидкість росту популяції мікроорганізмів ка] і залежність її від різних чинників. Для розвитку попу
ляції коефіцієнт kal повинен бути додатнім. Численні експерименти показують, що параметр ка1 при низьких для даного виду мікроорганізмів температурах дуже малий, мікроорганізми не розмножуються. І лише досягнувши деякого значення температури середовища коефіцієнт ка1 починає зростати, і при подальшому її підвищенні продовжує своє зростання, досягає максимуму і потім починає убувати [53, 54, 55, 56, 57, 58].
Аналогічно розмноженню розглянемо процес відмирання мікроорганізмів. Приймемо процес миттєвими, без запізнювання. Частина маси відмерлих мікроорганізмів надалі споживається як живильні речовини, частина переходить в гази і ін. продукти життєдіяльності мікроорганізмів, утворюється і теплова енергія (рис. 3.7). Мікроорганізми, які відмирають, вважаються в середньому однорідними і розкладаються на пропорційні частини. Якщо маса відмерлих мікроорганізмів зміниться в N разів, то маса кожної компоненти зміниться в N разів, тобто вони утворюють вектор з пропорційними компонентами [59, 60]. Зміна мас в одиницю часу kbnmb п=1, 2, 3, 4 і кількість тепла кЬ5ПТ|, що виділяється при відмиранні мікроорганізмів за одиницю часу, задовольняють пропорції:
((kbimi)/l)=((kb2mi)/kb2i)=((kb3mi)/kb3i)=((kb5mi)/kb5i)=((kb4mi)/kb4i) (3.35)
де кЬц, kb2i, kb3i, kb5i — коефіцієнти пропорційності, які є позитивними і безрозмірними.
Звідки витікає, що
kb2 — kb2ikbikb3 — kb3ikbi
кы — kb4ikbi kb5 — kb5ikbi
У кожну одиницю часу виконується закон збереження маси:
kb2mi(t) + kb3mi(t) + kb4mi(t) — kbimi(t) = 0
Звідки слідує рівняння:
kb2+ kb3 + kb4 — kbi kbn+ kb2i+ kb33-l
По заданому значенню коефіцієнта kbl, при відомій структурі процесу (тобто коефіцієнтах kb2i kb31 kb41 kb51) решта всіх коефіцієнтів визначається згідно рівняння (3.36).
Враховуючи, що
w = стТ,
де с-теплоємність, m — маса, що нагрівається,
Т — температура,
а також введені вище позначення, рівняння (3.21)-(3.25) запишуться у вигляді:
dmj/dt = kai |1<а4ітіі — kblmb т!(0)=т10; (3.40)
dm2/dt = ka2i ka4mi + kb2ikbimi т2(0)=т2о; (3.41)
dm3/dt = ka31ka4 m, + kb31kblm! m3(0)=m3O; (3.42)
dm4/dt = kb4ikbiiiii — ka4mb m4(0)=m0; (3.43)
dcmT/dt = ka5|ka4m| + к^кыпц + 6(Tn-T)S, T (0)=Tou, (4.44)
де Too — початкове значення температури.
Коли контейнер закритий наглухо, маса, що нагрівається, не міняється і дорівнює початковому значенню:
m = m0 = const. (3.45)
Якщо контейнер також закритий, але газ, що утворився в контейнері, безперервно відводиться, маса в контейнері в даний момент часу зменшується на величину маси газу т2. Тому в рівнянні (2.24) маса т дорівнює:
т = т0 — т2. (3.46)
Отримані рівняння адекватно враховують структуру процесів що мають місце в популяції одного виду мікроорганізмів. Дозволяють зрозуміти, що при цьому відбувається, як взаємодіють окремі частини системи, якими параметрами характеризуються протікаючі процеси. Тут отримані і введені ті параметри, які характеризують процес в цілому, а також і його структуру. Це є основою для методично правильної постановки експериментів і обробки їх результатів.
На основі аналізу експериментальних даних коефіцієнт каї приблизно апроксимується наступною залежністю [61, 62]:
kai = kal(T, pH, m4/V, m3/V) = ка1ор1фа(Т)са(рН)ма(т4/У)за(т3/У) (3.47)
де kaiopt — максимальне значення коефіцієнта каЬ що досягається при T=T0pt, pH=pHoPt і надлишку живильних і мінімумі отруйливих речовин.
Функції фа(Т) і са(рН) апроксимуються наступними виразами:
°Д<Тті„
(T-T )-(Т-Т ■ )2
ф (T) =———————————— ^———————————————— ,Т <Т<Т (3.48)
(Торі — тті„ ) • [(Topt — Tmill) ■ (Т — Topt) — (Topt — Tmas ) . (Topt + TnAl — 2T) mm
0,T>Tmas
де T — температура середовища,
Tmin — значення температури нижче за яку зростання популяції не відбувається,
Ттах — значення температури вище за яку зростання популяції не відбувається.
Отже розвиток популяції розглядається на відрізку Tmin<T<Tmax. Аналогічно величини pHmin і рНтах визначаються з умови ca(pH<pHmin) = ca(pH>pHmax) = 0.
Функція м(ш4/У) апроксимується рівнянням Моно [63]:
ма(ш4/V) = (ш4/V)/((m4/V)+Ks) (3.50)
де m4/V — концентрація живильних речовин;
V — об’єм контейнера;
Ks — так звана константа насичення: концентрація живильних речовин при якій спостерігається половинна швидкість росту в порівнянні з швидкістю росту при надлишку живильних речовин.
Функція за(ш3/У) апроксимується рівнянням Ієрусалимського
[64]:
з(,(т3Л’НК"У((тзЛ’),,+К") (3.51)
Формула (3.51) визначає швидкості росту популяції залежно від впливу на процес життєдіяльності отруйливих речовин. Тут п —
деякий коефіцієнт, що вносить нелінійність, Кі — концентрація отруйливих речовин при якій швидкість росту зменшується удвічі, (m3/Y) — концентрація отруйливих речовин.
Коефіцієнт kbl приблизно апроксимується залежністю:
кЬі=кЬі(Т)=кЬІ0р1фь(Т) (3.52)
Згідно експериментам [61,66], залежність коефіцієнта kb] від температури середовища лінійна:
де Т0 — температура при якій фь(Т)=0.