Процеси у шнековому пристрої реактора біогазової установки
Сучасне енергоспоживання зводиться, в основному, до використання природних (первинних) паливно-енергетичних ресурсів, таких, як викопне паливо і продукти його переробки (моторне паливо, мазут), а також ядерне паливо. Це зв’язано, головним чином, з відносно нескладним процесом отримання цих видів палива при їх високих енергетичних потенціалах.
Найважливішим чинником, що впливає на ситуацію в енергетиці і економіці як в світі в цілому, так і для України зокрема, є істотне збільшення цін на енергоносії, зокрема, на природний газ. У зв’язку з чим, ще актуальнішим стає завдання пошуку альтернативних джерел енергії.
Використання методів біологічної конверсії органічних відходів з метою отримання газоподібного або рідкого палива в даний час є вельми перспективним. Це дозволяє вирішити не тільки енергетичну проблему, але також економічну і екологічну, тому привертає увагу фахівців-екологів, енергетиків, економістів, біотехнолотів. Вона ве
льми істотна для сільського господарства, де є велика кількість органічних відходів. Переробка даних відходів здійснюється в біогазовій установці, це детально вивчено авторами [1, 3, 276]
Елементом біогазової установки є шнек — пристрій, що закручує субстрат для подачі в реактор. У шнекових стрічкових завихрителях вихід субстрата відбувається відповідно до закону обертання твердого тіла. З технологічних міркувань при геометричному вугіллі закручування ср<=450 зазвичай використовують стрічкові завихрителі, а при ср>450 — шнек (рис. 6.11).
Найбільшого поширення набули перемішування в рідких середовищах за допомогою механічних мішалок [1, 2]. Авторами даної даних робіт вирішувались питання перемішування субстрату за допомогою механічних мішалок в реакторі біогазової установки, детально вивчивши енергетичні питання, пов’язані з роботою шнекового пристрою в біогазовій установці, і отримати залежності в примежовому шарі від конструктивних параметрів шнека.
У загальному випадку геометричний кут закручування на зовнішньому діаметрі dm=2R багатозаходного шнека визначається виразом
(6.16)
де S — крок шнека, k — число витків.
Величина кроку шнека не залежить від відстані між віссю шнека і даним циліндровим перетином, тому при зменшенні радіусу геометричний кут зменшується.
Важливою геометричною характеристикою шнека є еквівалентний діаметр каналу, який обчислюється за наступними формулами:
для шнека з прямою канавкою
2 |
(s — sin фсср — 8^ |
)'(din — d0) |
4 |
S-sincpcep -8) |
+ (dm-d0) |
|
|
• для шнека з навивкою
d _8S-sincpcep-(dI11-d0)-7r(dI11-d0)2 2 [4 S • sincpcep + n (dm — d0)]
• для шнека з напівкруглою канавкою
= 7r(S-sincpcep-8) = 7r(din-d0)
О О 5
2 + 71 2 + 71
де Фсер — геометричний кут закручування на середньому діаметрі;
8 — товщина ребра шнека при вершині в площині поперечного перетину гвинтової канавки;
Р — кут, що характеризує форму трапецієвидної канавки;
dm — діаметр шнека;
do — діаметр серцевини шнека.
Важливою геометричною характеристикою стрічкового завих — рителя є його крок S, який рівний осьовому розміру завихрителя при повороті закрученої стрічки на 180°. Кут закручування потоку біля поверхні труби однозначно пов’язаний з відносним кроком (відношення кроку S до діаметру труби d)
tg<P«p=f^. (621)
Для каналу, утвореного стінкою труби і стрічкою товщини, що округляє б, еквівалентний діаметр визначається по формулі
d(7r-d-48)
3 ~~ 7r-d + 2(d-8)
Слід зазначити, що при обтіканні необмеженим потоком криволінійної стінки виникає нормальна до поверхні відцентрова сила, яка збільшується у міру видалення від поверхні і стає найбільшою на зовнішній межі прикордонного шару. При обтіканні увігнутої поверхні напряму масової сили і градієнта скалярного поля масових сил grad|F| будуть протилежними. В цьому випадку в прикордонному шарі можуть з’явитися мікровихори з осями, паралельними поверхні, і з напрямами обертання, що чергуються, тобто вихори Тейлора-Гертлера (рис. 6.12).
|
Для характеристики інтенсивності закручування потоку за завіх — рітелем користуються поряд параметрів. Авторами роботи [277] запропонований параметр:
де Мдер — усереднений момент кількості руху потоку; Keep — усереднена кількість руху;
d — діаметр каналу.
На думку автора [277], інтенсивність закручування потоку зави- хрителем доцільно характеризувати вхідним параметром
де індекси 1 і 2 відповідають осьовій і закрученій течії;
R — радіус каналу.
Для шнекового завихрителя з прямокутною канавкою і постійним по довжині кроком
d — діаметр каналу; k — число витків;
S — крок шнека.
Дійсне значення інтенсивності закручування потоку відрізняється від приведених формул. Це обумовлено нерівномірністю полів швидкостей в каналах завихрителей, гідравлічними втратами на тертя і т. д. Для шнекового завихрителя з прямокутною канавкою рівняння, що зв’язує дійсний і розрахунковий параметри повного закручування потоку має вигляд
Фовх = 1Д8сС. (6.27)
Для отримання узагальнених залежностей використовують методи теорії подібності. При вивченні ізотермічних нестискуваних потоків безрозмірне число
(6.28)
де 1 — характерний розмір;
Aj = j’max-jmin — різниця між максимальним і мінімальним прискоренням;
ц — коефіцієнт кінематичної в’язкості рідини.
При вивченні гідродинамічного опору в ізотермічних потоках, що знаходяться під впливом масових сил, результати дослідів можна узагальнити рівнянням
|,c,=f(Re, L), (6.29)
де £, — коефіцієнт опору тертя для внутрішнього завдання;
Cf — коефіцієнт тертя для зовнішнього завдання;
Re — число Рейнольдса.
У закрученому потоці нестискуваної рідини поле масових сил однозначно визначається зміною прискорення
де u — окружна швидкість, г — радіус.
Зміна прискорення j, у свою чергу, визначається полем окружних швидкостей. Число L для закрученого потоку
де rj M і Uj M — радіус, відповідний jMaKC, і окружна швидкість на цьому радіусі.
Дослідження показують, що закручування потоку зменшує еріті — чеськоє число Re, відповідне втраті стійкості ламінарного потоку в трубі. При Re<1800 втрата стійкості з’являється в наслідку виникнення неперіодичних синусоїдальних коливань цівок. При Re>2500 нестійкість з’являється у вигляді ряду вихорів, що виникають з певною частотою. Ці вихори швидко збільшуються і приводять до утворення турбулентності.
Важливе питання відноситься до гідравлічного опору шнека.
При перебігу потоку через шнек виникають втрати тиску на вході і виході з нього, а також усередині самого шнека.
Вхідні втрати тиску виникають унаслідок зміни напряму руху потоку. Ця складова може бути помітно зменшена застосуванням шнекових завіхрітелей змінного кроку з нульовим кутом закручування на вході [278].
Вихідні втрати викликані раптовим розширенням площі поперечного перетину, зміною напряму потоку і перемішуванням дискретних струменів, витікаючих з шнека.
Втрати тиску усередині шнека обумовлені нерівномірністю поля швидкості унаслідок виникнення вторинних течій, а також трьохмір — ним характером перебігу в каналі шнека.
Сумарно всі види втрат визначаються у вигляді коефіцієнта опор
або коефіцієнта гідравлічного опору
де Др*у — перепад повного тиску на стінці до і після завихрителя; le, de — еквівалентна довжина гвинтової лінії на середньому радіусі і еквівалентний діаметр гвинтового каналу шнека, відповідно;
Ucep — середня швидкість потоку в трубі із завихрителем. Експериментально досліджений гідравлічний опір дво і чотири-
заходних шнекових завихрителей з прямокутною канавкою при перебігу повітря в умовах повного і часткового закручування. В результаті узагальнення досвідчених даних отримані рівняння
[1 + 9,380^ Дго [і + 6,63Ф^4 ’
Еквівалентний діаметр в приведених вище формулах визначається по формулі
2(S sin cpcp — 8)(<ДШ — dQ)
2(S sin cpcp — 8) + (dm — dc)
Рівняння отримані в наступному діапазоні змін визначальних параметрів:
Фсе = 30…60°; г=0,4…0,6;
Ф*вх =0,09…1,69; Ree=-^ = (1,2…6,2)-10
У даному діапазоні чисел Рейнольдса має місце ламінарний мі — кровихровий режим течії, тобто під впливом відцентрових масових сил перехід від ламінарного течії до турбулентного в значній мірі затягнутий. Для коефіцієнта гідравлічного опору завихрителів запропонована наступна формула
|
|||
|
|||
|
|||
де С=4,9 — для шнекових завихрителів, навитих дротом;
С=5,5 — для нарізних шнеків; deep — середній діаметр;
Ф*вх
0 = —2^- — співвідношення параметрів закручування шнека в умовах част — фи
*ВХ
кового і повного закручування.
Осьовий розмір завихрителя розраховується за виразом:
з. і
h = 0,84 + 0,54
Реальні в’язкі закручені потоки найчастіше описуються двомі — рними рівняннями для трьох компонент швидкості. Двомірність є наслідком припущень про азимутну симетрію локальних парамет — рів(<3/<3ф=0).. При цьому властивості течії можуть описуватися параболічними рівняннями (типу прикордонного шару) або частіше еліптичними (тертя із зворотним струмами) і, залежно від цього, схеми
рішення виявляються різними. Слабо закручені потоки і струмені без осьової реціркуляційної зони відносяться до перебігу першої категорії. Рівняння, що описують їх, мають наступний вигляд [279, 280].
Сильно закручені течії, в яких закручування достатньо велике для утворення центральної тороїдальної рециркуляционной зони, відносяться до другого, тобто еліптичному типу. Еліптичні рівняння для закрученого потоку мають наступний вигляд [5, 6, 7].
—[pu rCt ] +—[pu rCt ] = — [rm ] + — [rm ] + W;,
0rL r tJ 0zL z tJ 0rL rtJ 0zL ztJ
де Сі — концентрація кожного компоненту; mrt, mzt — складові масового потоку речовини;
Wi — швидкість утворення (зникнення) масового потоку речовини;
Ні — питома теплота утворення (зникнення) масового потоку речовини; h* — ентальпія гальмування (повна ентальпія);
ur, Uj, uz — швидкості, що становлять, в циліндровій системі координат; qr, qz — складові питомої щільності теплового потоку.
Напруга, яка входить в рівняння, визначає по наступних співвідношеннях [281].
(6.48)
(6.49)
(6.50)
СПГ _/ , 2
тгг=2ц—^-p(uz) ,
0Г
(6.52)
|
|
|
|
(6.54)
(6.55)
Складові масового потоку
(6.57)
Для ламінарного потоку всі складові пульсацій рівні нулю. На значення коефіцієнта подачі шнека кр в умовах анізотропного тертя великий вплив робить співвідношення fx/fy (коефіцієнт тертя матеріалу об циліндр уздовж осі шнека до коефіцієнта тертя у напрямі обертання шнека), яке, у свою чергу, залежить від відношення коефіцієнтів зовнішнього тертя матеріалу об метал циліндра f4 і внутрішнього тертя матеріалу fM, від розмірів, форми і кількості тих, що направляють.
Оптимальні геометричні параметри робочих органів шнекового вузла, при яких забезпечується максимальна продуктивність установки заданими розмірами і швидкістю обертання шнекового валу при транспортуванні різних матеріалів, описується співвідношенням
[279]:
0Факт=£(у, а,ь, і);
де у — кут нарізки гвинтової лінії шнека; а — відстань між тими, що направляють; b — висота тих, що направляють;
1 — ширина тих, що направляють.
о
Продуктивність шнека, м /хвил. [279]:
(6.59)
де dm — діаметр шнека, м; dc — діаметр ступеня шнека, м; п — частота обертання, хвил-1.
Елементом біогазової установки є шнек, що є пристроєм, що закручує, для подачі субстрату в реактор. У шнекових і стрічкових завихрителях вихід субстрату відбувається у відповідності із законом обертання твердого тіла. Найбільшого поширення набули перемішування в рідких середовищах за допомогою механічних мішалок [282]. Виходячи з цього, доцільним є вивчення процесу перемішування субстрату за допомогою механічних мішалок в реакторі біогазової установки, отримання математичних співвідношень технологічних параметрів перемішування від параметрів установки та гідродинаміки перемішування гетерогенних середовищ і встановити залежність названих характеристик від числа Фруде в апаратах з відображеними перегородками і в гладкостенних апаратах.
Перемішування механічними мішалками. Процеси перемішування в рідких середовищах за допомогою механічних мішалок широко поширені в багатьох галузях техніки. Перемішування з використанням механічних мішалок гомогенізує гетерогенні системи і інтенсифікує технологію отримання двофазних середовищ [282]. Результати досліджень по вивченню впливу процесу перемішування на кількість біогазу, що виділяється, приведені на рисунку 6.13 [283, 284]. Можна відмітити, що вихід метану збільшується майже в 1,5 разу.
Час зброджування, доба 1 — стаціонарний режим; 2 — при перемішуванні Рисунок 6.13 — Динаміка виходу метану при анаеробному зброджуванні гною великої рогатої худоби |
Тангенціальний потік від мішалки є осесимметрічним і описується системою рівнянь
д д —(rvr) + r—(vz) = 0, dr dz |
(6.60) |
dve for vo 1 fof)7 v —— + v —L + — =——————— —, dr dz r p dz |
(6.61) |
v | v ^0 , Vr‘V0 _ 1 foez dr dz r p dz |
(6.62) |
де vr, ve, vz — компоненти середніх швидкостей в циліндрових координатах; T()z — компоненти тензора зрушення; г — щільність рідини.
Припустимо, що тангенціальний потік одновимірний. В цьому випадку для профілю швидкості в напрямах г і z слідують співвідношення
(6.66)
А — параметр об’ємного потоку; а — параметр ширини тангенціального потоку; th — гіперболічний тангенс.
Система рівнянь містить три похідні константи: А, а і а, які визначаються з граничних умов.
Для результуючого вектора швидкості q і компонентів vr і vz є співвідношення
Для області з потенційним потоком маємо вираз функції стру
1|} = r2z.
Циркуляційний потік у напрямі осі в центрі апарату в турбулентній області течії може бути представлений рівняннями
де 8о — коефіцієнт вихрової в’язкості;
у — параметр, що характеризує ширину циркуляційного потоку;
Z- координата, відповідна циркуляційній області течії;
— безрозмірна координата, визначувана із співвідношення
• (6.71)
Z + Zj
Результати розрахунку по приведених вище рівняннях дозволяють отримати тільки якісну картинку течії, але не кількісні дані.
У гладко стінних апаратах перемішування супроводжується утворенням центральної воронки. Глибина і форма воронки характеризують ефективність технологічного перемішування. Цьому питанню присвячений ряд досліджень. Результати експериментальних даних, як правило, представлені у вигляді критерійних залежностей.
Для радіально-лопатевих мішалок запропонована розрахункова формула, по якій визначають глибину воронки [284]:
г„ =-|—= С2Г-г1м.(1,59-0,75-Г;-45), (6.72)
им
де її — глибина центральної воронки; dM — діаметр мішалки;
Для дослідження процесів перемішування рекомендується користуватися математичними моделями, заснованими на принципах гідродинаміки рідини, широко описаних авторами [285-287].
Тому в першому наближенні рекомендується виходити з моделі ідеального змішування, яка є моделлю макрозмішування. При цьому не враховуються локальні, дрібніші явища. Така модель, зокрема, особливо доцільна за відсутності механічного перемішування, коли енергія вхідного потоку витрачається на утворення конве- ктивних струмів і турбулентних вихорів, які і викликають перемішування рідини в апараті. У цих випадках для опису фізичних явищ, що протікають в апараті, слід звернутися до рівнянь Навье — Стокса і можна не приймати до уваги прискорення поля зовнішніх масових сил, а також перепад тиску в об’ємі рідини, оскільки вони нехтує малі в порівнянні з інерційними силами і силами тертя.
В результаті рівняння руху має вигляд [287]:
де D — оператор диференціювання;
Wi — швидкість; т — час;
v — кінематичний коефіцієнт в’язкості;
V2 — оператор Лапласа
vy2 _ & д2 д2
V ——т-л — ч —
дх2 ду dz2
Рівняння енергії записується так
— = aV2t, (6.75)
dx
де t — температура; а — температуропровідність.
Для процесу перемішування має значення енергія, що витрачається на подолання сил в’язкого тертя, яка визначається з виразу
E.=pJ<DvdVp,
Vr
де ц — динамічний коефіцієнт в’язкості; Vp — об’єм реактора;
Ф¥ — функція дисипації Релея
(6.77)
+
|
де Wi, W2, W3 — проекція вектора швидкості на осі х, у, z.
Рівняння руху в безрозмірній формі запишеться таким чином
—V2w15(6.78)
Re
wcp — середня швидкість рідини в апараті; X — характерний лінійний розмір;
D — діаметр реактора;
Re — критерій Рейнольдса.
Рівняння після ряду простих перетворень приводиться до безрозмірного вигляду
Дослідження показали, що режим ідеальної рідини застосовний при Re>13,5.
Якщо перемішування не підкоряється законам руху рідини, необхідно звернутися до інших моделей для їх опису. У процесах неідеального змішування спостерігаються дифузійні явища. В цьому випадку математична модель в безрозмірному вигляді є зв’язок між числами Пекле і Рейнольдса
де ReKp=13,5,
Re
Re =89,31-In—^ m Re