ФУНКЦІОНАЛЬНІ І СТРУКТУРНІ СХЕМИ
Сучасні системи автоматичного управління уявляють собою складні комплекси взаємодіючих технічних пристроїв і елементів і складаються із сукупності різних ланок, між якими встановлені визначені зв’язки. Ланки виконують цілком визначену функцію, яка записується за допомогою конкретної математичної операції, робота яких заснована на різних фізичних принципах. При вивченні загальних властивостей САУ важливе місце приділяється також характеру зв’язків між ланками. Наочне уявленння про це дають функціональні схеми, якими поряд із структурними прийнято подавати САУ.
Функціональною схемою називається схема, в якій кожному функціональному елементу схеми відповідає визначена ланка. Функціональні схеми відбивають взаємодію пристроїв, вузлів і елементів автоматики в процесі їх роботи. Графічно окремі пристрої автоматики зображують у вигляді прямокутників, а існуючі між ними зв’язки — стрілками, відповідно напряму проходження сигналу. Внутрішній зміст кожного блоку не конкретизується, а функціональне призначення його шифрується буквеними символами. Елементарними математичними операціями тут є зміна масштабу, зміна знаку, інтегрування, диференціювання, нелінійне перетворювання, підсумовування і множення
Формалізовані графічні зображення тієї чи іншої ланки функціональної (або структурної) схеми приведені в таблиці 1.1.
Позначення функціональної схеми
Приклад виконання функціональної схеми приведено на рис. 1.4.
Рис. 1.4. Функціональна схема САУ |
На об’єкт управління (OY), який називається також об’єктом регулювання, що знаходиться під впливом зовнішнього збуруючого діяння f, поступає регулююче діяння X
що є вихідною величиною управляючої частини системи автоматичного регулювання (на рис. 1.4 показано пунктиром). Контур замикається подачею в регулятор по ланцюгу головного зворотнього зв’язку ЗЗу вихідної величини у. Елемент місцевого зворотнього зв’язку 33м вводиться в систему для придания їй кращих динамічних якостей.
Структурною схемою називається схема, в якій кожній математичній операції перетворення сигналу відповідає цілком визначена ланка. Ланку в структурній схемі позначають у вигляді прямокутника з вказівкою вхідних і вихідних величин, а всередині його записується передаточна функція. Інколи замість передаточної функції вказують рівняння або характеристику. Ланки можуть бути пронумеровані, а їх передаточні функції, рівняння або характеристики подані поза структурною схемою.
Як приклад, на рис. 1.5 приведена структурна схема слідкуючої системи, в якій в якості першої ланки направленої дії є ланка, що характеризує перетворення похибки 9(t)
в напругу сигналу похибки Uc(t). Другою ланкою направленої дії в системі є підсилювач.
Вихідна напруга підсилювача Uy(t) є вхідною величиною третьої ланки направленої дії,
що характеризує динамічні якості електродвигуна з редуктором. Останньою ланкою в прямому ланцюгу системи є ланка, що перетворює швидкість обертання co(t) в кут повороту
вихідної осі 6>eux(t). Стабілізована напруга U0(t), що подається на вхід підсилювача від тахогенератора, уявляє собою величину місцевого зворотнього зв’язку.
Рис.1.5. Структурна схема слідкуючої системи |
Між функціональними і структурними схемами є визначена спільність — і ті і інші відбивають процес передачі і переробки інформації в замкнутому контурі САУ. Однак між ними є і суттєва різниця: функціональні схеми характеризують систему по складу вхідних в неї елементів, що розглядаються з точки зору їх призначення, тобто виконуваних ними функцій; структурні ж схеми, що складаються з ланок направленої дії, описують математично-динамічні якості системи.
Найбільш прості САУ, наприклад слідкуючі системи, створюють один замкнутий контур. Такі системи називаються одноконтурними. Для підвищення якості роботи системи, остання часто доповнюється паралельними зв’язками, які перетворюють систему в бага — токонтурну. В залежності від призначення, характеру дії і способу включення зв’язки поділяються на: головні і додаткові (або допоміжні, або місцеві); прямі і зворотні; позитивні і негативні; жорсткі і гнучкі; прості і перехрещені; зовнішні і внутрішні. Головним називається зв’язок, що забезпечує замикання ланцюга основного контуру системи. Додаткові зв’язки уявляють собою паралельні контури, що охоплюють частину ланок ланцюга основного контуру. Зв’язок називається прямим, якщо сигнал, що йде по додатковому паралельному зв’язку, складається з основним сигналом на виході групи ланок основного контуру, охопленого додатковим зв’язком. Якщо сигнал, що йде по додатковому паралельному зв’язку, подається з виходу на вхід групи ланок основного контуру, охоплених додатковим зв’язком, то такий зв’язок називається зворотнім. Якщо сигнал, що йде по ланцюгу зв’язку складається з основним сигналом, то зв’язок називається позитивним, якщо віднімається — негативним. Якщо контур зворотнього зв’язку не має елементів, що змінюють характер вихідного сигналу, то зв’язок називається жорстким, в протилежному випадку — гнучким. Необхідно відзначити, що головний зворотній зв’язок слідкуючої системи завжди жорсткий.
На рис. 1.6 наведений приклад структурної схеми САУ, що має названі вище зв’язки.
1 Рис. 1.6. Зв’язки структурної схеми САУ |
На рис. 1.6 показані зв’язки:
1 — додатковий, прямий, позитивний, гнучкий;
2 — додатковий, зворотній, позитивний, гнучкий;
3 — головний, зворотній, негативний, жорсткий.