МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ОЧИЩЕННЯ БІОГАЗУ ВІД ДОМІШОК
7.1 Загальні вимоги до процесу бродіння
Оскільки розкладання органічних відходів відбувається за рахунок діяльності визначених типів бактерій, істотний вплив на нього робить навколишнє середовище. Так, кількість вироблюваного газу в значній мірі залежить від температури: чим тепліше, тим вище швидкість і ступінь ферментації органічної сировини. Саме тому, імовірно, перші установки для одержання біогазу з’явилися в країнах з теплим кліматом. Однак застосування надійної теплоізоляції, а іноді і підігрітої води, дозволяє освоїти будівництво генераторів біогазу в районах, де температура узимку опускається до -20 °С.
Існують визначені вимоги і до сировини: воно повинно бути придатним для розвитку бактерій, містити біологічно розкладається органічну речовину й у великій кількості воду (90…94 %). Бажано, щоб середовище було нейтральної і без речовин, що заважають дії бактерій: наприклад, мила, пральних порошків, антибіотиків.
Для одержання біогазу можна використовувати рослинні і господарські відходи, гній, стічні води і т. п. У процесі ферментації рідина в резервуарі має тенденцію до поділу на 3 фракції. Верхня — кірка, утворена з великих часток, що захоплюються пухирцями газу, що піднімаються, через якийсь час може стати досить твердої і буде заважати виділенню біогазу. У середній частині ферментатора накопляється рідина, а нижня, брудоподібна фракція випадає в осад.
Бактерії найбільш активні в середній зоні. Тому вміст резервуара необхідно періодично перемішувати — хоча б один раз на добу, а бажано — до шести разів. Перемішування може здійснюватися за допомогою механічних пристосувань, гідравлічними засобами (рециркуляція під дією насоса), під напором пневматичної системи (часткова рециркуляція біогазу) чи за допомогою різних методів самоперемішування.