Бурение грунтовых зондов, установка энергетических колодцев

Потенційними джерелами енергії можуть бути залишки тільки органічного характеру, тому з погляду можливого використання промислових відходів для отримання енергії найбільші інтереси представляють відходи харчової промисловості. При виробництві різних харчових продуктів утворюються різні відходи. Так, напри­клад, у відходах фруктів міститься значна кількість цукру і пекти­ну, у відходах продовольчого зерна — крохмаль і целюлоза. При цьому у відходах фруктів міститься більше клітковини, чим в від­ходах зерна, а у відходах м’ясної промисловості міститься значно більше протеїну, чим у фруктових і овочевих відходах.

У зв’язку з тим що продукти харчової промисловості транспо­ртуються і вантажаться переважно з великим змістом вологи, знач­на частина твердих компонент суміші знаходиться у розчиненому і в зваженому стані. Тому для характеристики фізичного стану хар­чових відходів найбільш відповідним терміном є суспензія. У ово­чах, що переробляються, зміст твердих відходів, що не відносяться до зважених твердих речовин, коливається в межах від 100 кг/т при консервації помідор до 670 кг/т при консервації звичайного або ве — ликоплідного гарбуза [8] і від 150 кг/т при консервації вишні до 450 кг/т при консервації посівного ананаса [14]. У 1974 р. при перероб­ці 11110750т семи видів фруктів і плодів було отримано 4244760 т твердих відходів, а у 1989 р. при переробці 10675390 т овочів (14 різних видів) — 3038450 т твердих відходів [8].

Наявність великої кількості вологи у відходах харчової про­мисловості істотно обмежує можливість отримання з них теплової енергії шляхом прямого спалювання відходів. Тому найбільш доці­льно їх використовувати для отримання метану. Проте транспортні і економічні труднощі, що виникають при цьому, а також сильна конкурентоспроможність з боку сільського господарства, оскільки воно може використовувати харчові відходи як корм для тварин, призводять до того, що відходи харчової промисловості не предста­вляють великого інтересу для виробництва енергії ні шляхом пере­творення на метан, ні яким-небудь іншим способом. Виключення складають лише два види харчових відходів:

— відходи насіння звичайних і голоплідних персиків, слив, абрикос, ма­слин і вишень, лушпиння міндалю і різних горіхів;

— відходи цукрового очерету.

Велика увага приділяється енергетичному потенціалу відходів цукрового очерету [8], що виходять при витяганні цукру, котре складають приблизно ЗО % маси самого цукрового очерету. Кіль­кість сухих відходів збираного в СІЛА цукрового очерету складає

1,1 млн. т в рік, і велика частина їх сконцентрована в штатах Луїзі­ана, Міссісіпі і Флорида [9]. Значні ресурси відходів цукрового очерету є в Пуерто-Ріко і на Гавайських островах. Про якість від­ходів цукрового очерету можна судити за даними табл. 2.5. За зміс­том вуглецю, водню і кисню відходи цукрового очерету подібні до органічної речовини рослин. Якщо допустити, що теплота згорання відходів цукрового очерету складає 18930 кДж/кг, то енергоємність відходів, що збираються в континентальній частині країни, буде рі­вна 4,54… 1013 кДж/год.

В даний час на Гавайських островах за рахунок спалювання відходів цукрового очерету отримують приблизно 13 % всій елект­роенергії, яка виробляється в штаті. На острові Гавайї (найбільшо­му острові з групи Гавайських островів) частка електроенергії, ви­роблюваної на основі сільськогосподарських відходів, досягає 50 %. Після пуску на острові Кауаї електростанції потужністю 21650 кВт існуюча потужність електростанцій збільшиться на 20 %, що дозволить в свою чергу шт. Гавайських островів економити 15900 м3 нафти в рік [15].

Комментарии запрещены.