Тандем - 2, шлакоблочные станки, бетоносмесители


Производство оборудования и технологии
Рубрики

Відходи тваринництва

Відходи тваринництва при безстійловом утриманні худоби не представляють інтересу з точки зору їх використання для отриман­ня енергії: кількість тварин на одиницю площі настільки мало, а ро­зсіювання відходів тваринництва настільки велике, що доставка останніх на підприємства з виробництва енергії виявляється еконо­мічно і енергетично невиправданою.

Зовсім інша ситуація складається при утриманні тварин у за­критих приміщеннях, таких, як скотовідкормлюючи господарства промислового типу. У цьому випадку кількість відходів, що збира­ються з одиниці площі, істотно зростає, а витрати на їх збирання і доставку значно скорочуються.

Кількість і якість відходів. Основну частку поголів’я худоби в Україні та Росії становлять тварини, призначені для виробництва м’ясо-молочних продуктів. Такі тварини дають приблизно 180 млн. т сухої маси гною щорічно. За даними ЕРА [3] на 1973 р., основні тваринницькі ферми зібрали близько 40 млн. т сухої маси гною. Згідно з більш пізньої оцінкою, у закритих приміщеннях може бути зібрано 10,5 млн. т сухої маси гною. З урахуванням всіх обставин можна вважати, що приблизно 50…80 % від 40,5 млн. т, тобто

20.. .2,4 млн. т сухої маси гною, може бути зібрано економічно ви­правданими способами. Кількості гною від кожного виду тварин та її склад залежать від раціону харчування і тривалості утримання тварин в закритих приміщеннях.

Вміст вологи в гною коливається в межах 60…85 %. Відносно високий вміст вологи обмежує технологічні можливості отримання енергії з гною. Згідно з наявними даними, теплота згоряння гною в середньому становить 17450 кДж/кг сухої маси.

Використання відходів. Одним з найбільш ефективних способів обробки відходів тваринництва є анаеробна ферментація або біога — зифікація. При цьому використовується не лише одержуваний ме­тан, але і залишки ферментації (перегнивання), які знаходять засто­сування в якості органічних добрив або корму для худоби.

Ефективність виробництва метану ферментацією залежить від кількості речовини, які не розкладались у відстої і містять вуглець: чим старіше гній, тим вище ступінь його попереднього розкладу і тим менше речовини не розклалась і яка може бути переведено в метан. Технологія виробництва метану залежить від вмісту в від­стої інертних речовин: чим їх більше, тим менше вихід метану на одиницю маси відходів. При біогазифікації відходів жуйних тварин замість очікуваного виходу 0,26…0,30 м метану/кг органічних ре-

о

човни виходить всього лише 0,13…0,15 м метану/кг органічних речовин внаслідок втрати частини містять вуглець речовини в про­цесі перетравлення їжі.

Для здійснення ферментації гною скотовідкормлюючи госпо­дарства повинні бути обладнані спеціальним чином у приміщенні, де знаходиться худобу, підлога повинна мати щілини, а під щіли­нами повинні бути встановлені корита, в які буде звалюватися гній. Корита повинні бути оснащені скреперні ножами, за допомогою яких гній скидається з корита в збірні вигрібні ями. У вигрібній ямі гній перетворюється на пульпу, що спрямовується на ферментацій­них установку, тобто в перегноювач. У скотовідкормлюючих гос­подарствах, в яких відсутні такі системи, біогазифікацію гною про­водити не рекомендується, тому що будь-яка спроба біогазифікаціі відходів, зібраних з брудних підлог скотовідкормлюючих госпо­дарств призводить до втрат, а не до виграшу енергії.

Оставить комментарий