Енергозбереження
Розглянуті вище заходи — енергетичний аудит і менеджмент, спрямовані на підвищення ефективності виробництва і споживання енергії, тісно пов’язані із загальними організаційними заходами щодо енергозбереження. До них перш за все належать такі:
— розробка законодавства і стандартів стосовно енергозбереження;
— упровадження обліку і контролю споживання енергоресурсів на всіх рівнях (від індивідуального споживача до регіону, галузі та держави загалом); перегляд цін і тарифів на енергоресурси; застосування державного нагляду за їх споживанням, скасування дотацій на споживання енергії та палива;
— визначення і підтримка оптимальних параметрів технологічних пр оцесів;
— штрафи і податки за викиди в навколишнє середовище шкідливих р ечовин;
— пільги на податки і кредити за впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, техніки, матеріалів;
— дотації населенню і підприємствам, які застосовують енергозберігаючу техніку, технології, матеріали та екологічно чисті енергоустановки і пристрої.
Проблема енергозбереження тісно переплітається з проблемами енергетики, екології, технічного переозброєння та структурної перебудови всієї економіки. Енергозбереженням на Україні управляє Кабінет Міністрів через Держкоменергозбереження згідно із Законом
«Про енергозбереження». Енергозберігаюча політика — орієнтований на довгострокову перспективу комплекс заходів для підвищення ефективності використання енергоресурсів в економіці держави за допомогою скорочення витрат кінцевої енергії на задоволення відповідних обсягів суспільних потреб, підвищення коефіцієнта корисного використання енергії завдяки вдосконаленню всього циклу видобування, виробництва, перетворення, розподілу і використання ПЕР, заміщення дорогих та обмежених за ресурсними можливостями джерел енергії дешевшими та необмеженими, проведення дієвої структурної перебу — дови господарських комплексів із якнайширшим урахуванням екологічних аспектів.
Проблема створення ефективної системи управління енергозбереженням має складний багатофакторний міжгалузевий характер. Це потребує формування гнучкої системи управління та передбачає взаємодію трьох основних напрямів: державного регулювання, функціонального і регіонального управління та контролю за виконанням законів і використанням нормативної бази та організаційної роботи.
Основний потенціал енергозбереження зосереджено в галузях промисловості, що споживають найбільше енергоресурсів — енергетиці, металургії, хімічній і нафтохімічній промисловості, виробництві будівельних матеріалів, машинобудуванні. На підставі комплексного аналізу напрямів і заходів енергозбереження можна визначити такі його пріоритети:
— у галузях народного господарства: упровадження нових енергозберігаючих технологій та обладнання, зокрема збільшення частки вже освоєних енергозберігаючих технологій; зменшення матеріалоємності продукції (сировина, ефективніші матеріали, зменшення втрати матеріалів тощо); підвищення ступеня використання вторинних енергоресурсів; підвищення якості продукції; удосконалення обліку та контролю за витратами енергоресурсів та ін.;
— у сфері міжгалузевого енергозбереження: упровадження засобів силової електроніки (регульований електропривід, технологічні перетворювачі тощо); удосконалення систем теплопостачання (джерела тепла, мер ежі теплопостачання, технологічні системи тощо); використання сучасних екологічно безпечних технологій спалювання низькоякісного вугілля; виробництво енергії за раху — нок використання вторинних енергоресурсів без додаткового залучення палива; використання економічних систем і приладів електроосвітлення.
Слід зазначити порівняно високу ефективність міжгалузевого енергозбереження, де витрати на заощадження одиниці енергії та палива в 2-4 і більше разів нижче, ніж для галузевих заходів.
До першочерговихенергозберігаючихзаходів належать:
— упровадження сучасних енергоефективних технологій (інтенсифікація процесу спалювання газу і твердого палива), упровадження економічних паливних пристроїв та пальників, установок для утилізації теплових відходів з метою підвищення рівня використання втор инних е нер гор есур сів;
— упровадження тиристорних приводів частотного регулювання споживання електроенергії;
— установлення сучасних приладів та систем обліку виробництва, транспортування та споживання енергоресурсів (природний газ, електро — ітеплоенергія, вода тощо);
— автоматизація енерготехнологічних процесів;
— створення енергоефективних демонстраційних зон у галузях суспільного виробництва та об’єктах бюджетної сфери;
— розробка та впровадження енергоефективних люмінесцентних ламп освітлення та електронної пускорегулювальної апаратури до них;
— залучення в паливно-енергетичний баланс регіонів місцевих видів палива;
— упровадження маловитратних організаційно-технічних заходів;
— використання нетрадиційних видів палива та відновлюваних джерел енергії тощо;
— оснащення електродвигунів перетворювачами приводів для ощадливого споживання електроенергії зі зменшенням навантаження (економія електроенергії 20-30 %);
— оптимізація теплопостачання і гарячого водопостачання міст за рахунок використання теплових насосів і теплової енергії вторинних енер гор есур сів.
Найбільше палива в Україні витрачають для виробництва теплової енергії. У табл. 9.1 наведено дані офіційної статистики про виробництво теплоти та споживання палива в Україні.
Тому підвищення енергоефективностів цьому секторі навіть на декіль — ка відсотків знижує загальну потребу країни в ПЕР на сотні тисяч тонн умовного палива. При цьому провідну роль у складі великих систем відіграє потужне, найекономічніше устаткування для комбінованого виробництва тепла та електроенергії.
|
Таблиця 9.1. Виробництво теплової енергії та споживання палива 1997 р. (заданими AT «Укренергопром»)
|
Енергетики Західної Європи дотримуються думки, що частка електричної енергії, виробленої ТЕЦ, у загальному балансі має становити близько 50 %. В Україні вона поки ще не перевищує 7 %, тоді як у Фінляндії 1997 р. становила 34 % від загальної встановленої потужності. У муніципальній енергетиці Фінляндії пропорція комбінованого виробництва електричної енергії майже найвища у світі — 76 %.
На сьогодні у світі є два шляхи забезпечення населення та об’ єктів національного господарства тепловою енергією у вигляді водяної пари, гарячої та перегрітої води: перший шлях — експлуатація й удосконалення існуючих і створення нових сучасних централізованих систем теплопостачання; другий шлях — використання теплоти від наявних місцевих та індивідуальних джерел, будівництво нових енергоефекти — вних локальних теплових систем. Обидва шляхи успішно експлуату — ють та впроваджують у різних країнах з урахуванням місцевих особливостей.
На Україні історично переважає система централізованого теплопостачання, що до недавнього часу була характерна лише для країн колишнього СРСР і деяких інших країн (Фінляндії, Данії, Норвегії, Швеції). Останнім часом централізовані системи (перш за все на базі технологій теплофікації та когенерації) набули подальшого розвитку в багатьох розвинених країнах світу, наприклад у США, Великій Британії, Німеччині.
Порівняння техніко-економічної ефективності роздільної та комбінованої схеми виробництва теплової енергії свідчить, що економія палива в умовах комбінованого виробництва сягає 18-22 % на рік, щорічні витрати зменшуються на 20-25 %, а шкідливі викиди СО2 — на 2 0 % ( табл. 9 .2) .
|
Таблиця 9.2. Порівняння ефективності роздільного та комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (за даними AT «Укренергопром»)
|
Вагомим потенціалом енергозбереження володіє комунально — побутовий і житловий сектор, на частку якого припадає близько 30 % споживання енергії в Україні. Особливої уваги заслуговує питання розміщення об’єктів комунальної та децентралізованої енергетики. Слід зауважити, що найбільші втрати виробленої електроенергії мають регіони, віддалені від ТЕС і АЕС на значні відстані (Крим, Одеська, Рів — ненська, Волинська, Житомирська області, південні частини Херсонсь — кої, Запорізької і Донецької областей). Сюди належать і села України, до яких прокладено ЛЕП невисокої напруги (6, 10 кВ). Як показують розрахунки фахівців США, передача електроенергії напругою 11 кВ на відстань більше 5 км, виходячи з діючих тарифів, є збитковою через високі питомі й абсолютні втрати енергії.
Дослідження в галузі ефективного перетворення енергії охоплюють широке коло проблем. Базові теплоенергетичні процеси характеризуються поступовим зменшенням енергетичного потенціалу робочого тіла. Завдання полягає не тільки в підвищенні цього потенціалу збільшенням кількості енергії, яку можна перетворити на роботу, але йу створенні процесів перетворення теплової енергії з мінімальними тепловими втратами, можливістю подальшого корисного використання низькопотенційної теплової енергії в інших процесах і, нарешті, з максимальним зниженням впливу енергетики на навколишнє середовище.
Контрольні питання
1. Основи управління підвищенням ефективності виробництва і споживання енергії.
2. Консалтингові схеми в енергетиці як державний механізм раціональ — ного використання енергії.
3. Загальні вимоги і послідовність енергетичного аудиту.
4. Генеральна стратегія проведення енергетичного аудиту.
5. Енергетичний менеджмент як інструмент ефективного управління виробництвом і споживанням енергії.
6. Головні обов’язки енергетичного менеджера.
7. Вимоги до підготовки енергетичного менеджера; напрями підготовки.
8. Енергозбереження як додаткове джерело енергоспоживання.
9. Енергозбереження як дійовий важіль підвищення економічної ефективності і безпеки енергетики.
10. Етапи впровадження енергетичного менеджменту на підприємстві.
11. Пріоритетні напрями впровадження енергозбереження.
[1]ЕДж — ексаджоуль (1018 Дж).
Сучасна технологія дозволяє добувати далеко не всі об’єми ПЕР. Не всі країни мають оптимальне співвідношення між рівнем видобутку ПЕР та їх використанням.
Як видно з табл. 2.1, перспективним є використання альтернативних (відновних і невичерпних) джерел ПЕР. Однак сучасна енерготехнологія ще далека від їх масового застосування. На жаль, людство далеко ще і від вирішення проблем використання термоядерної енергії, загальні запаси якої просто фантастичні — 3,6109 ЕДж (із нинішнім рівнем енерговитрат їх вистачить на 10 млн років!).